Ефективність відновлення військових: нові методи

В умовах сучасних збройних конфліктів кількість множинних і комбінованих травм серед військовослужбовців значно зросла через підвищену руйнівну силу зброї.Такі поранення, зокрема вибухові, часто супроводжуються ушкодженнями судин, нервів, м’язів і шкіри, що ускладнює відновлення постраждалих.

Для оцінки ефективності реабілітаційних програм традиційно використовують Barthel Index — шкалу, яка визначає здатність людини виконувати повсякденні дії.

Проте останнім часом дедалі більше фахівців звертають увагу на Functional Independence Measure (FIM) як на точніший інструмент.

Нове дослідження, опубліковане в журналі «Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies» у 2025 році, пропонує порівняльний аналіз цих двох методик для довготривалого спостереження за реабілітацією військових зі складними травмами.

Дослідження провели на базі клінічного санаторію «Аркадія» Державної прикордонної служби України в Одесі. У ньому взяли участь 807 поранених військовослужбовців, які проходили лікування у 2023 році. Усі учасники мали комбіновані травми опорно-рухового апарату та черепно-мозкові ушкодження легкого або середнього ступеня тяжкості за шкалою AIS.

Пацієнтів обстежили ретроспективно, аналізуючи медичні записи, проводячи фізичні огляди та застосовуючи обидві шкали — Barthel Index і FIM. Реабілітація тривала 30 днів і включала фізичну терапію, заняття на тренажерах, апаратну фізіотерапію, бальнеологічні процедури, масаж і психологічну підтримку. Програми складали індивідуально залежно від типу травм, наприклад, для зменшення головного болю при черепно-мозкових ушкодженнях або покращення рухливості кінцівок при нейропатіях.

Barthel Index оцінює 10 базових активностей, таких як їжа, купання, одягання та пересування, присвоюючи від 0 до 10 балів за кожну. Загальний результат від 50 до 75 балів свідчить про помірну залежність від сторонньої допомоги, а від 75 до 100 — про мінімальні обмеження. У дослідженні середній показник коливався в межах 68−77 балів, що вказує на середній рівень залежності. Водночас FIM охоплює 18 пунктів, розділених на моторні (13) і когнітивні (5) категорії, з оцінкою від 1 до 7 балів за кожний. Загальний діапазон становить 18−126 балів, де вищий результат означає більшу незалежність. Учасники отримали від 69 до 90 балів, що також відповідає помірній залежності, але дало змогу виявити деталі.

Ключова перевага FIM, за результатами дослідження, полягає в її здатності розрізняти моторні та когнітивні порушення. Наприклад, у групі з черепно-мозковими травмами та травмами кінцівок середній показник когнітивних функцій був нижчим (10,2 бала за соціальну обізнаність), ніж у групі з травмами грудної клітки та верхніх кінцівок (13,6 бала). Це дозволило вченим визначити, що пацієнти з ушкодженнями мозку потребують більше зусиль для відновлення когнітивних здібностей, соціалізації та комунікації. Barthel Index таких нюансів не враховує, адже зосереджений переважно на фізичній активності.

Статистичний аналіз, проведений за допомогою програми XLSTAT 2016, підтвердив надійність даних. Результати порівняння за t-тестом показали, що FIM чутливіший до змін у стані пацієнтів, ніж Barthel Index. Кореляція між двома шкалами була високою (r-Пірсона > 0,8), але FIM виявився кращим для прогнозування реабілітаційних потреб. Наприклад, у групі з комбінованими травмами верхніх і нижніх кінцівок низький показник самообслуговування (15,5 бала) вказав на необхідність інтенсивнішого відновлення рухливості.

Автори дослідження наголошують, що включення FIM до стандартного набору інструментів для оцінки реабілітації може підвищити її об’єктивність і допомогти розробляти персоналізовані програми. Це особливо важливо для військових із комбінованими травмами, де стандартні підходи часто недостатні через складність ушкоджень. Результати можуть сприяти вдосконаленню системи реабілітації в Україні, зокрема в період субгострого та довготривалого відновлення.

Дослідження провели вчені з Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» в Одесі — Костянтин Бабов, Олександр Плакіда, Ірина Балашова, Ірина Заболотна, Сергій Гуща та Дмитро Бобильов із Харківської державної академії фізичної культури. Робота фінансувалася Міністерством охорони здоров’я України в рамках проєкту з розробки методології ранньої реабілітації військових із сучасними бойовими травмами.