Екологічні наслідки ракетного удару: Масштабне забруднення атмосфери під час пожежі на нафтобазі

Дослідження науковців Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Інституту геофізики НАН України розкрило масштабні екологічні наслідки пожежі на нафтобазі в Калинівці, спричиненої ракетним обстрілом у березні 2022 року. Вчені провели детальний аналіз викидів забруднюючих речовин в атмосферу під час цієї техногенної катастрофи.

Внаслідок пожежі було повністю знищено 6124,6 тонни палива, що призвело до значних екологічних збитків. Науковці застосували спеціальну методику Міністерства екологічного захисту для оцінки обсягів викинутих у повітря шкідливих речовин. Результати дослідження показали вражаючі масштаби забруднення: було викинуто 14,3 тонни вуглекислого газу (CO2), 6,5 тонн водяної пари, 27,4 тонни твердих часток (PM².5 та PM¹⁰), 5,8 тонни оксидів азоту (NOₓ) та 0,05 тонни діоксиду сірки (SO2).

Особливу тривогу викликає той факт, що під час пожежі згоріло дев'ять вантажівок, шини яких додатково спричинили викиди небезпечних речовин. До атмосфери потрапили поліциклічні ароматичні вуглеводні, сполуки важких металів та інші токсичні речовини. Науковці підкреслюють, що тверді залишки після горіння шин містили значну кількість небезпечних хімічних елементів, зокрема оксиди кальцію, заліза, цинку та інших металів.

Додатковим джерелом забруднення стало використання фторованої піни для гасіння пожежі. На площі близько 1,4 гектара було використано від 12 до 15 тисяч літрів вогнегасної речовини. Науковці попереджають, що фторовані поверхнево-активні речовини можуть мати довготривалий негативний вплив на навколишнє середовище.

Економічні втрати від екологічної шкоди, за попередніми оцінками, становлять близько 184 мільйонів гривень (приблизно 4,5 мільйона доларів США). Однак реальні збитки можуть бути значно вищими, враховуючи додаткове забруднення ґрунту та ґрунтових вод.

Дослідження проведене колективом авторів: С.Г. Бойченком, В.І. Карамушкою та Є.В. Хлобистовим з Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Інституту геофізики НАН України. Вчені наголошують на необхідності подальших досліджень довгострокових екологічних наслідків подібних техногенних катастроф та їх впливу на здоров'я людей і навколишнє середовище.