Есциталопрам лідирує в лікуванні ПТСР у військових: дослідження

В Україні, де триває повномасштабна війна, проблема посттравматичного стресового розладу серед військовослужбовців та ветеранів набуває особливої гостроти. Щоденні стресові умови на фронті залишають глибокий відбиток на психічному здоров’ї, і без належної підтримки близьких та кваліфікованої допомоги подолати наслідки травм вкрай складно.

Нещодавнє маркетингове дослідження, проведене в цій сфері, пролило світло на ефективність препаратів із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну для терапії таких станів. Виявилося, що один із них, есциталопрам, демонструє найкращі показники безпеки та результативності, хоча досі не включений до офіційного протоколу лікування в Україні.

Дослідники проаналізували ринок ліків цієї групи в Україні станом на початок жовтня 2024 року. З’ясувалося, що з шести доступних міжнародних непатентованих назв — флуоксетин, циталопрам, пароксетин, сертралін, флувоксамін та есциталопрам — останній має найбільшу кількість торгових назв, а саме 22. Це свідчить про значне зростання його присутності на ринку за останні роки: якщо у 2000 році таких препаратів не було зареєстровано зовсім, то за 24 роки їхня кількість зросла до рекордної позначки. Для порівняння, флуоксетин має лише чотири торгові назви, а циталопрам — одну. Така динаміка може вказувати на високу довіру до есциталопраму з боку виробників і медичної спільноти.

Щоб зрозуміти, як лікарі ставляться до цих медикаментів, учені провели анонімне опитування 35 психіатрів та 25 неврологів.

Результати вражають: усі без винятку фахівці зазначили, що саме селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну є їхнім вибором для лікування посттравматичного стресового розладу у військових. Серед них есциталопрам отримав найвищу оцінку — 97% опитаних віддали йому перевагу. Психіатри найчастіше призначали есциталопрам і сертралін, тоді як неврологи обирали циталопрам і той самий есциталопрам. Загалом цей препарат став беззаперечним лідером за частотою використання.

Окрім думки лікарів, дослідники звернулися до світового досвіду. Наприклад, у США ще в 1983 році Конгрес доручив вивчити психологічні наслідки війни у В’єтнамі, і тоді ж з’ясувалося, що близько 15% ветеранів страждали від посттравматичного стресового розладу. Сьогодні американські рекомендації від Міністерства у справах ветеранів та Міністерства оборони включають пароксетин і сертралін як основні засоби терапії. Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я додає до списку базових ліків флуоксетин. Проте в Україні офіційний Єдиний клінічний протокол, оновлений у липні 2024 року, рекомендує лише пароксетин, сертралін і флуоксетин, ігноруючи есциталопрам, попри його переваги, підтверджені науковими даними.

Дослідження також показало, що есциталопрам має низку фармакологічних переваг. Він впливає на ключові механізми розвитку посттравматичного стресового розладу, поєднує антидепресивні та нейропротекторні властивості, має мінімальні побічні ефекти й підходить для пацієнтів із супутніми захворюваннями. Його дозування фіксоване, що спрощує застосування, а безпека не залежить від віку хворого. Ці характеристики роблять препарат особливо цінним для військових, чий стан часто ускладнений хронічним стресом і травмами.

На фармацевтичному ринку України 80% ліків цієї групи — імпортні, переважно з Індії, але 20% виробляються місцевими компаніями на замовлення. Найбільше препаратів постачає одна з українських фірм. Ціни варіюються: найдоступніші пропозиції пропонує відомий український сервіс медичних препаратів, де половина ліків дешевша за гуртові ціни. Держава відшкодовує вартість п’яти торгових назв есциталопраму, що робить його доступним для пацієнтів у рамках програми «Доступні ліки». Водночас циталопрам і флувоксамін до цієї програми не входять.

Попри очевидні переваги, есциталопрам досі не включений до українського протоколу лікування, що створює розбіжність між практикою лікарів і офіційними рекомендаціями. Дослідники наголошують на необхідності перегляду цього документа, адже препарат може суттєво підвищити ефективність терапії для захисників України. Також вони виявили невідповідності в регуляторних списках ліків, які потребують врегулювання для забезпечення повного доступу до відшкодування.

Авторами цього дослідження є Ірина Федяк та Тетяна Волошенюк з Івано-Франківського національного медичного університету та Волинського національного університету імені Лесі Українки. Їхня робота стала внеском у підтримку українських військових, які щодня борються не лише на фронті, а й із наслідками війни для своєї психіки.