Фізичні вправи як ключ до здорового способу життя студентів

Вчені з Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка провели масштабне дослідження щодо ставлення студентської молоді до фізичної активності та здорового способу життя.

Дослідження охопило 150 студентів першого та другого курсів різних факультетів, серед яких було 109 дівчат та 41 хлопець. Результати виявилися доволі тривожними — лише близько третини студентів займаються фізичними вправами задля зміцнення здоров'я.

За даними анкетування, ранкову гімнастику виконують лише 2,3−3,3% молоді незалежно від статі. Натомість, доволі високим виявився відсоток тих, хто має шкідливі звички — серед хлопців це 37,9−40,6%, серед дівчат — 19−20,9%. При цьому на другому курсі кількість дівчат, які почали палити або вживати алкоголь, навіть зросла.

Щодо самостійних занять фізичними вправами (відвідування тренажерних залів, фітнес-клубів, басейнів тощо), то ними займаються 32,4−39,5% хлопців та 37,6−41% дівчат. Цікаво, що у дівчат другого курсу спостерігається зниження інтересу до самостійних занять.

Особливу увагу дослідники приділили мотивації відвідування занять з фізичного виховання. Виявилося, що серед першокурсників 40,6% хлопців та 53,9% дівчат відвідують заняття виключно для отримання заліку. На другому курсі ситуація дещо покращується серед хлопців (19,8%), але залишається майже незмінною серед дівчат (47%).

Професор Оксана Шукатка, співавтор дослідження, зазначає: «Відношення студентів до фізичної культури зазвичай обумовлюється станом фізичного виховання в школах, в яких вони навчалися, та способом життя, який вони провадили до того часу. Лише незначний відсоток опитуваних раніше займалися в спортивних секціях чи були обізнані про здоровий спосіб життя».

Дослідники наголошують, що для зміни ситуації необхідно впровадити комплекс заходів:

• забезпечити індивідуальний підхід до кожного студента
• внести елементи новизни у проведення занять
• оновити матеріально-технічну базу
• вдосконалити навчальний процес з урахуванням побажань студентів
• проводити просвітницькі лекції та семінари для популяризації фізичної культури
• враховувати психоемоційний стан студентів до і після занять

Важливим аспектом дослідження стало вивчення способу пересування студентів. Виявилося, що 20,3−23,7% хлопців та 37−38,5% дівчат добираються до місця навчання пішки, що є позитивним показником фізичної активності.

Леся Борисевич, співавтор дослідження, підкреслює: «Сучасні технології та малорухливий спосіб життя призводять до того, що молодь все більше часу проводить у віртуальному світі. Стадіони й спортивні зали порожніють. Необхідно змінювати цю тенденцію, повертаючи молодь до спорту, де формується характер, здоров'я і сила духу».

Дослідники планують продовжити вивчення впливу соціального оточення та організації вільного часу на рівень зацікавленості молоді до фізичної культури та спорту. Особлива увага буде приділена аналізу факторів, які можуть сприяти або знижувати мотивацію до фізичних активностей, зокрема через вивчення зв'язку між соціальними умовами, доступністю спортивної інфраструктури та поведінковими звичками студентів.

Результати дослідження опубліковані в науковому часописі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Автори роботи — доктор педагогічних наук, професор Оксана Шукатка (Львівський національний університет імені Івана Франка), старші викладачі Леся Борисевич та Роман Кушнір (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка).