Фізичні вправи покращують математичні здібності школярів — дослідження

Нове дослідження, проведене науковцями з Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Університету штату Джок'якарта, виявило тісний взаємозв'язок між фізичною активністю та покращенням математичних здібностей у школярів.

Дослідники проаналізували дані з чотирьох провідних наукових баз: Scopus, Web of Science, PubMed та Google Scholar. Вони використали рекомендації мережі EQUATOR для вибору емпіричних досліджень та рекомендації PRISMA для відбору теоретичних робіт.

Результати показали, що учні, які регулярно займалися фізичними вправами, демонстрували кращі показники з математики порівняно з контрольною групою. Особливо помітні покращення спостерігалися серед молодших школярів.

Зокрема, група, яка брала участь в інноваційних заняттях з фізичного виховання, показала покращення математичних навичок на 15%, тоді як контрольна група продемонструвала лише 5% прогресу. Дослідження підтвердило, що фізична активність позитивно впливає на когнітивні функції, включаючи пам'ять, увагу та навички розв'язання задач.

Науковці виявили, що аеробні вправи покращують синаптичну пластичність мозку, що призводить до вдосконалення когнітивних механізмів, необхідних для математичного мислення. Крім того, включення фізичної активності в освітній процес підвищує залученість учнів та їхню мотивацію до навчання.

Дослідження також показало, що кожна додаткова хвилина фізичної активності протягом 20-хвилинного періоду перед когнітивними тестами була пов'язана з покращенням швидкості обробки інформації на 3,11 мілісекунди.

Особливу увагу в дослідженні приділили використанню спеціального освітнього інструменту Eduball, який поєднує фізичні вправи з вивченням математики. Учні, які використовували цей інструмент, показали значне покращення розуміння математичних концепцій, особливо в таких областях як множини, множення та геометричні фігури.

Вчені підкреслюють, що інтеграція фізичних вправ у навчальний процес може слугувати ефективною стратегією для покращення когнітивних функцій учнів. Це особливо важливо в контексті сучасної освіти, де часто переважає сидячий спосіб навчання.

Дослідження також виявило довгострокові переваги регулярної фізичної активності. Учні з вищим рівнем фізичної підготовки демонстрували кращі результати в тестах на розпізнавання стимулів, з середнім показником дискримінації 37,33 ± 18,01 для групи з високим рівнем фізичної підготовки.

Результати дослідження мають важливі практичні наслідки для освітньої політики. Вони вказують на необхідність перегляду традиційних підходів до навчання та впровадження більш інтегрованих програм, які поєднують фізичну активність з академічним навчанням.

Автори дослідження, Віталій Масич та Фадлі Іхсан, рекомендують освітянам та політикам переглянути сучасні освітні стратегії та розглянути можливість інтеграції програм фізичних вправ у шкільні системи. На їхню думку, така інтеграція може не лише зміцнити математичні компетенції учнів, але й сприяти їхньому загальному здоров'ю та когнітивній стійкості.

Дослідники наголошують, що результати їхньої роботи можуть стати основою для покращення освітніх та медичних результатів у ширшому масштабі. Вони закликають до подальших досліджень у цій галузі, особливо щодо довгострокових ефектів фізичної активності на когнітивний розвиток та академічну успішність.