Таємниці середньовічної України: як фотограмметрія допомагає дослідникам

Сучасні технології дедалі частіше стають частиною археологічних досліджень, дозволяючи вченим не лише зберігати культурну спадщину, а й розкривати нові деталі про минуле. Одним із таких методів є фотограмметрія — техніка створення тривимірних моделей на основі фотографій. У новій статті, опублікованій у науковому журналі «Археологія» за перший квартал 2025 року, дослідники продемонстрували, як цей підхід допомагає вивчати артефакти середньовічного степу України, зокрема періоду Золотої Орди. Робота зосереджена на п’яти предметах, знайдених у Дніпропетровській області, які раніше залишалися малодослідженими.

Фотограмметрія дозволяє створювати деталізовані цифрові копії об’єктів, що особливо важливо в умовах війни, коли фізичні пам’ятки можуть бути втрачені. Цей метод виявився доступним і ефективним рішенням для збереження та аналізу археологічних знахідок. У статті вчені описали, як за допомогою звичайних фотокамер і спеціального програмного забезпечення можна отримати тривимірні моделі, які не поступаються за точністю дорогим лазерним сканерам. Наприклад, дослідники змоделювали мідний глек, стрілу, куман, кружальний глек і мармурову плитку, кожен із яких належить до культури кочівників XIII–XIV століть.

Одним із ключових об’єктів став мідний глек, знайдений у кургані біля села Панасівка. Цей артефакт, датований XII–XIII століттями, є унікальним, адже подібних предметів у похованнях кочівників раніше не фіксували. Його виявили під колесом колісниці, що додає загадковості знахідці. Інший предмет — наконечник стріли з могильника біля села Зелений Гай — виявився типовим для монгольських воїнів, які з’явилися в Східній Європі після походів хана Бату. Ці знахідки підкреслюють вплив Золотої Орди на українські землі та її взаємодію з місцевими народами.

Ще один цікавий артефакт — куман, посудина з носиком, яку пов’язують із побутом кочівників. Хоча її точне місце знахідки невідоме, схожі предмети відомі з Криму, Кавказу та Поволжя, що вказує на широкі торгівельні й культурні зв’язки регіону. Кружальний глек із кургану біля Зеленого Гаю належить до золотоординської кераміки XIV століття, а мармурова плитка з околиць села Веселянка може свідчити про існування стаціонарного поселення, можливо, пов’язаного з містами Золотої Орди.

Дослідження проводилося на базі фондів Дніпропетровського національного історичного музею, де зберігаються ці артефакти. Робота з тривимірним моделюванням тривала з 27 листопада по 10 грудня 2023 року в рамках проєкту «Збереження української спадщини». Вчені наголошують, що війна в Україні лише посилила потребу в цифровому документуванні таких об’єктів, адже деякі пам’ятки розташовані в зонах бойових дій. Наприклад, кургани поблизу Зеленого Гаю та Панасівки нині перебувають під загрозою через близькість до фронту.

Фотограмметрія як метод має давню історію в світовій археології — її почали застосовувати ще в 1980-х роках. Однак в Україні вона досі не набула широкого поширення через брак фінансування та методичних розробок. Автори статті зазначають, що їхня робота — це спроба заповнити цю прогалину. Вони детально описали процес створення моделей: від вибору обладнання до обробки зображень. Важливо, що для цього не потрібні дорогі сканери — достатньо якісної камери та кількох годин роботи. Це робить метод доступним навіть для невеликих дослідницьких груп.

Переваги фотограмметрії не обмежуються лише збереженням. Тривимірні моделі дозволяють проводити детальний аналіз об’єктів, виявляти дрібні деталі, які важко помітити неозброєним оком, і ділитися результатами з колегами по всьому світу. Наприклад, модель мідного глека показала унікальні виробничі особливості, які раніше не документувалися. Такі дані можуть змінити уявлення про технології середньовічних кочівників.

Дослідження провели Симон Радченко з Археологічного музею Університету Ставангера в Норвегії та Ярослав Ченцов з Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Їхня робота стала частиною ширшої ініціативи з оцифрування культурної спадщини України, яка набуває особливого значення в умовах сьогодення.