Фунгіцид тебуконазол загрожує розмноженню горобців
Дослідження французьких вчених виявило, що тебуконазол, один із найпоширеніших фунгіцидів у сільському господарстві, негативно впливає на ріст і виживання пташенят горобців, особливо самок, що може посилити спад популяції птахів.
/sci314.com/images/news/cover/1605/beautiful-shot-cute-sparrow-standing-branch-park.jpg)
Нещодавнє дослідження, проведене французькою командою вчених під керівництвом дослідника з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS), відкрило нові тривожні факти про вплив тебуконазолу — одного з найпоширеніших фунгіцидів, що застосовуються в сільському господарстві Європи, зокрема в Україні. Цей хімікат, який використовується для боротьби з грибковими захворюваннями рослин, такими як борошниста роса та іржа, виявився небезпечним для репродуктивного здоров’я птахів, зокрема горобців. Результати дослідження, опубліковані в журналі Environmental Research, вказують на прямий зв’язок між хронічним впливом тебуконазолу та зниженням темпів росту, а також підвищенням смертності пташенят горобців, причому найбільше страждають самки.
Популяції сільськогосподарських птахів у Європі, включно з Україною, зазнають значного скорочення протягом останніх кількох десятиліть. Досі основну увагу приділяли впливу гербіцидів, таких як гліфосат, та інсектицидів, які асоціюються із втратою джерел їжі та середовища існування птахів. Однак вплив фунгіцидів, які становлять значну частину хімікатів, що застосовуються в інтенсивному сільському господарстві, залишався недостатньо дослідженим. Нове дослідження заповнює цю прогалину, демонструючи, що тебуконазол може мати серйозні наслідки для біорізноманіття.
Для вивчення впливу тебуконазолу вчені провели експеримент із двома групами хатніх горобців (Passer domesticus). Одна група була контрольною, а інша піддавалася впливу тебуконазолу в концентраціях, що відповідають реальним умовам у сільськогосподарських регіонах. Результати показали, що вплив фунгіциду не позначився на здоров’ї дорослих птахів, тривалості їхнього репродуктивного періоду, кількості відкладених яєць чи успішності їхнього висиджування. Проте значні негативні ефекти спостерігалися вже на етапі розвитку пташенят після вилуплення.
Пташенята з експериментальної групи, які зазнавали впливу тебуконазолу, демонстрували помітно нижчі темпи росту — приблизно на 10% менші розміри порівняно з контрольною групою. Особливо вразливими виявилися самки, у яких ефекти уповільненого розвитку були більш вираженими. Крім того, смертність пташенят після того, як вони покидали гніздо, була вдвічі вищою в групі, що зазнавала впливу фунгіциду: 47% порівняно з 20% у контрольній групі. Ці дані вказують на те, що тебуконазол може порушувати фізіологічні процеси, необхідні для нормального розвитку молодих птахів, що, своєю чергою, може мати довгострокові наслідки для виживання популяцій.
В Україні, де сільське господарство є однією з ключових галузей економіки, тебуконазол широко застосовується для захисту зернових культур, винограду та інших рослин. За даними експертів, обсяги використання фунгіцидів у країні зростають, що пов’язано з інтенсифікацією аграрного виробництва та зміною кліматичних умов, які сприяють поширенню грибкових інфекцій. Проте широке застосування таких хімікатів викликає занепокоєння серед екологів, адже птахи, такі як горобці, відіграють важливу роль у природних екосистемах, зокрема в контролі шкідників і запиленні рослин.
Дослідники зазначають, що отримані результати є лише першим кроком у розумінні повного спектру впливу тебуконазолу на дику природу. Хоча експеримент проводився в контрольованих умовах, він відображає реальні сценарії, з якими стикаються птахи в сільськогосподарських ландшафтах. Вчені закликають до подальших досліджень, щоб детальніше задокументувати рівень забруднення диких тварин цим фунгіцидом і оцінити його фізіологічні ефекти на інші види. Зокрема, необхідно з’ясувати, чи впливає тебуконазол на гормональний баланс або імунну систему птахів, що може пояснити підвищену смертність і уповільнений ріст пташенят.
Ці висновки також піднімають питання про необхідність перегляду регуляторних норм щодо використання фунгіцидів у сільському господарстві. В Україні, як і в інших країнах Європейського Союзу, діють стандарти щодо безпечного застосування пестицидів, однак вони часто базуються на оцінці впливу на здоров’я людини та основні сільськогосподарські культури, а не на дикі види. Дослідження такого типу підкреслюють важливість комплексного підходу до оцінки екологічних ризиків, які пов’язані з хімічними засобами захисту рослин.
Екологи та орнітологи в Україні вже висловлюють занепокоєння щодо стану популяцій птахів у сільській місцевості. Горобці, які раніше вважалися одними з найпоширеніших птахів, нині зникають із багатьох регіонів через втрату середовища існування, зменшення джерел їжі та вплив хімічних речовин. Нові дані про шкідливість тебуконазолу додають ще один аргумент на користь впровадження більш дружніх до природи методів ведення сільського господарства, таких як органічне землеробство чи інтегрований захист рослин.
На думку вчених, зменшення залежності від хімічних фунгіцидів може стати ключовим кроком до збереження біорізноманіття. Альтернативи, такі як використання біологічних засобів контролю грибкових інфекцій або стійких до хвороб сортів рослин, уже застосовуються в деяких країнах і можуть бути адаптовані до українських реалій. Водночас необхідна широка просвітницька кампанія серед фермерів, щоб підвищити обізнаність про екологічні наслідки використання пестицидів.
Дослідження французької команди є важливим сигналом для України та інших країн, де інтенсивне сільське господарство є основою економіки. Воно нагадує, що навіть такі звичні хімікати, як тебуконазол, можуть мати приховані наслідки для природи, які проявляються лише через роки. Збереження птахів, таких як горобці, потребує спільних зусиль науковців, аграріїв і влади, щоб знайти баланс між продуктивністю сільського господарства та захистом довкілля.
Схожі новини
- Подвійна загроза для пеліканів: отруєння та голод через токсичні водорості18.04.2025, 03:47
- Горили Конго ласують трюфелями17.04.2025, 16:45
- Стратегія цитаделей: Збереження лосося дає глобальні переваги16.04.2025, 21:48
- Громадянська наука: Надійні дані для вивчення міграцій птахів?16.04.2025, 18:48
- Неінвазивна генетика: Оксфорд виділяє клітини з тваринного посліду16.04.2025, 07:47