Гематологічні особливості бойової травми у військовослужбовців

Під час повномасштабної війни в Україні науковці Української військово-медичної академії провели унікальне дослідження гематологічних змін у військовослужбовців, які отримали мінно-вибухові травми (МВТ). Дослідження охопило 443 медичні картки військовослужбовців, серед яких у 57 осіб (12,86%) було виявлено травми середньої тяжкості.

Вчені розділили постраждалих на дві основні групи. Перша група складалася з 34 пацієнтів з неускладненою акубаротравмою, друга — з 23 пацієнтів, у яких акубаротравма була ускладнена легкою мінно-вибуховою травмою. Друга група додатково поділялася на підгрупи: IIа (14 осіб) з черепно-мозковою травмою та струсом мозку, та IIb (9 осіб) з перфорацією барабанних перетинок.

Дослідження виявило цікаві гематологічні особливості. Серед усіх обстежених 56,14% мали лейкоцитоз, 22,8% — еритроцитоз, а 14,03% — тромбоцитоз. У 5,26% випадків спостерігалося одночасне підвищення кількості лейкоцитів, тромбоцитів або еритроцитів.

Науковці звернули особливу увагу на значне збільшення абсолютної кількості сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів у крові постраждалих. Якщо в контрольній групі рівень моноцитів становив 0,29±0,11×10⁹/л, то у військовослужбовців з акубаротравмою цей показник сягав 0,7±0,36×10⁹/л.

Важливим висновком дослідження стало розуміння того, що мінно-вибухова травма — це не лише пошкодження слухового апарату, а комплексне ушкодження, яке вимагає всебічного підходу до діагностики наслідків впливу вибухової хвилі.

Вчені пов'язують виявлені зміни з реакцією організму на стрес. Підвищення рівня лейкоцитів, нейтрофілів та моноцитів розглядається як природна фізіологічна відповідь на бойову травму. Дослідження показало, що такі зміни можуть бути індикатором стресового впливу на організм військовослужбовця.

Серед основних скарг постраждалих були головний біль (100%), погіршення слуху (100%), нав'язливі думки про бойовий досвід (100%), тривожність (98,2%), шум у вухах (96,5%) та запаморочення (91,2%).

Дослідження проводилося групою вчених під керівництвом С.А. Гусєвої з Української військово-медичної академії. До складу дослідницької групи увійшли Г.В. Осьодло, Я.П. Гончаров, О.Я. Антонюк та інші науковці з різних медичних установ Києва.

Отримані результати мають важливе значення для розуміння впливу бойової травми на організм військовослужбовців та можуть бути використані для вдосконалення медичної допомоги в умовах бойових дій.