Генетика музичного задоволення: чому ми по-різному сприймаємо мелодії

Чому одні люди отримують неймовірне задоволення від музики, а інші залишаються байдужими? Масштабне наукове дослідження шведських вчених розкрило унікальні аспекти нашого сприйняття музичних творів, довівши, що генетика відіграє набагато важливішу роль, ніж вважалося раніше.

Дослідження, проведене науковцями з використанням даних понад 9000 близнюків, вперше детально розглянуло феномен музичного задоволення з генетичної перспективи. Науковці зосередилися на вивченні так званої «музичної чутливості до винагороди» — комплексного показника, що вимірює рівень задоволення, яке людина отримує від музики.

За допомогою спеціалізованого опитувальника Барселонського університету дослідники розділили музичне задоволення на п'ять основних категорій: емоційні реакції, регулювання настрою, пошук музики, задоволення від руху та соціальна взаємодія через музику. Це дозволило вченим створити максимально деталізовану картину музичного сприйняття.

Ключове відкриття полягає в тому, що близько 54% варіацій у музичному задоволенні можуть бути пов'язані з генетичною спадковістю. Цей показник було отримано шляхом порівняння результатів одно- та різнояйцевих близнюків. Монозиготні близнюки, які мають майже ідентичний генетичний код, демонстрували набагато більшу схожість у сприйнятті музики порівняно з дизиготними близнюками.

Цікаво, що після врахування впливу музичного сприйняття та загальної чутливості до винагород, генетичний внесок становив близько 38%. Це означає, що йдеться не просто про загальну здатність отримувати задоволення, а про специфічні генетичні механізми, пов'язані саме з музикою.

Дослідження також показало, що різні аспекти музичного задоволення можуть мати різні генетичні витоки. Наприклад, емоційна реакція на музику може бути зумовлена дещо іншими генетичними факторами, ніж соціальна взаємодія через музичні твори. Це пояснює, чому люди по-різному реагують на одні й ті самі музичні композиції.

Перший автор дослідження, кандидат наук Джакомо Біґнарді, підкреслює важливість цього відкриття. На його думку, розуміння генетичних механізмів музичного задоволення може відкрити нове вікно для вивчення більш складних аспектів людської психіки та емоційного сприйняття.

Дослідження також піднімає фундаментальне питання про еволюційну роль музики. Незважаючи на те, що музика не має очевидних переваг для виживання, вона стабільно викликає потужні емоційні реакції та сприяє соціальній комунікації. Деякі теорії розглядають музику як інструмент соціальної взаємодії, інші — як побічний продукт когнітивних здібностей, таких як розпізнавання patterns та прогнозування.

Науковці вважають, що майбутні дослідження повинні зосередитися на вивченні окремих аспектів музичного задоволення, а не лише на загальній оцінці. Це дозволить краще зрозуміти індивідуальні відмінності у сприйнятті музики та генетичні механізми, що їх зумовлюють.

Дослідження опубліковане в авторитетному науковому журналі Nature Communications і представляє собою одне з найбільших досліджень близнюків, присвячених вивченню музичного задоволення.