Геомагнітна супербуря: Унікальне дослідження українських вчених

Українські вчені з Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України провели унікальне дослідження надзвичайно потужної геомагнітної супербурі, яка сталася 10−11 жовтня 2024 року. Ця подія відбулася на особливому етапі сонячної активності — в максимумі 25-го циклу Вольфа та на початку 100-річного циклу геомагнітної активності.

Дослідження базувалося на аналізі 1-хвилинних даних українських геомагнітних обсерваторій, зокрема обсерваторій у Львові та Одесі. Науковці зосередилися на вивченні різноманітних джерел геомагнітних варіацій, включаючи магнітосферні та іоносферні струми.

Передумовою потужної геомагнітної бурі стали два потужні сонячні спалахи. Перший спалах класу X1.0 досяг свого піку о 16:59 UTC 7 жовтня, а другий — класу X1.8 — о 21:56 UTC 8 жовтня. Ці явища спричинили асиметричні викиди корональної маси, що призвело до геомагнітної бурі з раптовим початком (SSC) з показником Dst=-354 нТл і геомагнітним індексом Kp=8+.

Дослідження показало, що під час супербурі магнітосферні джерела варіацій зробили найбільший внесок у зміну магнітного поля — близько 67%. До цих джерел належать кільцевий магнітосферний струм, струм хвоста магнітосфери та струм на магнітопаузі. Іоносферні авроральні струми та їхні зворотні струми спричинили варіацію поля в середніх широтах, що не перевищила 33%.

Науковці виявили цікаві закономірності в поведінці геомагнітного поля. Зокрема, о 15:50 UT 10 жовтня зафіксована додатна DP-варіація, пов'язана з раптовим початком бурі. Протягом наступних годин спостерігалися складні процеси переміщення авроральних електроструменів, зміни кільцевого магнітосферного струму та варіації індексів геомагнітної активності.

Важливим висновком дослідження стало те, що внесок авроральних струмів різниться для різних обсерваторій залежно від їхньої широти. Крім того, науковці наголосили на необхідності подальших досліджень впливу внутрішніх джерел на геомагнітні варіації.

Автори дослідження — Т.П. Сумарук та колеги з Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України — продовжують вивчати закономірності сонячної та геомагнітної активності, роблячи внесок у розвиток сучасної геофізичної науки.