Гібридні квіти реагують на зміну клімату

Польські науковці з Вроцлавського університету природничих наук нещодавно опублікували результати дослідження, яке проливає світло на те, як рослини реагують на швидке потепління планети та вплив людської діяльності. У центрі їхньої уваги опинилися три види ромашок роду Leucanthemum — альпійська, круглолиста (гірська) та лугова, що ростуть у Карпатських горах. Ці квіти, відомі як оксайські ромашки, стали ключем до розуміння змін у природі, спричинених підвищенням глобальних температур, а також показали, як людство ненавмисно прискорює ці процеси.

Дослідження, проведене під керівництвом Каміля Коноваліка, експерта з цього роду рослин, продемонструвало, що ромашки адаптуються до нових умов, утворюючи гібриди. Традиційно ареали цих трьох видів лише частково перетиналися: альпійська ромашка зростала у високогір’ях, круглолиста — на середніх висотах, а лугова — у долинах і на луках. Проте через потепління клімату круглолиста та лугова ромашки почали зміщуватися вгору, до вищих ділянок Карпат. Цей процес особливо помітний у районах, де природа зазнала впливу людини — поблизу доріг, будівель чи на територіях із порушеним природним середовищем. У результаті рослини стикаються з новими видами, що призводить до появи гібридів.

Ці зміни мають неоднозначні наслідки. Наприклад, альпійська ромашка, яка не може піднятися вище через обмеженість високогірних зон, опинилася під загрозою. Ситуацію ускладнює те, що деякі гібриди, такі як альпійсько-круглолиста ромашка, виявилися «майже стерильними», тобто нездатними ефективно розмножуватися. Водночас круглолиста та лугова ромашки, просуваючись угору, колонізують нові території, адаптуючись до умов, які раніше були для них непридатними.

Така поведінка рослин не є унікальною. Як зазначається у звіті, види по всьому світу мігрують до полюсів — на північ у Північній півкулі та на південь у Південній, — шукаючи кліматичні умови, близькі до їхніх початкових потреб. Цей феномен спостерігається не лише серед рослин, а й серед тварин: перелітні птахи змінюють маршрути, комахи коригують свої шляхи польоту, а рослини освоюють регіони, які раніше були для них занадто холодними. Ромашки в Карпатах стали яскравим прикладом цього глобального зсуву.

Вчені наголошують, що людська діяльність відіграє ключову роль у прискоренні цих змін. Будівництво доріг, розширення населених пунктів і порушення природних екосистем створюють умови, за яких рослини змушені адаптуватися швидше, ніж зазвичай. Водночас кліматичні зміни, спричинені викидами парникових газів, змушують флору шукати нові ареали існування. Усе це ставить під загрозу біорізноманіття, адже не всі види здатні пристосуватися до таких стрімких трансформацій.

Щоб захистити ці рослини та інші види, дослідники пропонують комплексний підхід, який поєднує науку, державну політику та просвіту. Одним із ключових заходів вони називають збереження існуючих природних середовищ, таких як національні парки, де екосистеми ще не зазнали значного впливу. Також важливо зменшувати фрагментацію середовищ, створюючи екологічні коридори, які дозволять видам мігрувати без перешкод. Відновлення деградованих територій — ще один крок до збереження природного балансу.

У деяких випадках, як зазначають вчені, може знадобитися пряме втручання людини, наприклад переселення видів у нові регіони, де вони матимуть шанс вижити. Проте головний акцент робиться на зменшенні антропогенного тиску на довкілля. Це стосується як відповідального туризму — зокрема інформування мандрівників про шкоду інвазивних видів, які можуть «подорожувати» разом із людьми, — так і повсякденних звичок. Вибір транспорту, споживання енергії та продуктів харчування — усе це впливає на рівень глобальних температур, які, своєю чергою, провокують не лише екологічні, а й соціальні проблеми: погіршення здоров’я, міграцію населення та частіші стихійні лиха.

«Якщо ми не діятимемо зараз, наша планета вже ніколи не буде такою, як раніше», — підсумовують автори звіту. Вони підкреслюють, що чим швидше людство вживатиме рішучих заходів, тим більше шансів зберегти унікальні екосистеми. Цікаво, що сама природа дає підказки, як її захистити — потрібно лише уважно спостерігати та ретельно досліджувати. Ромашки з Карпат стали не лише об’єктом наукового інтересу, а й нагадуванням про те, що навіть невеликі рослини можуть розповісти велику історію про майбутнє планети.