Глобальне дослідження: як вчені моделюють засолення ґрунтів

Ґрунт є критично важливим компонентом екосистеми, який забезпечує життєво необхідні функції для рослин, тварин та людської діяльності. Однак процеси деградації, зокрема засолення, становлять серйозну загрозу для сільського господарства та продовольчої безпеки в усьому світі.

Команда міжнародних дослідників провела масштабний аналіз наукових публікацій, опублікованих у базі даних Scopus, щоб зрозуміти сучасні тенденції та виклики у моделюванні процесів засолення ґрунтів. Дослідження охопило 177 наукових статей, опублікованих англійською мовою, і надало вичерпну картину стану вивчення цієї проблеми.

Засолення ґрунтів — це складний процес, який може відбуватися як природним шляхом, так і внаслідок людської діяльності. Сьогодні засолені території займають близько 7% земної поверхні, утворюючи так звані «гарячі точки» у США, Аргентині, Пакистані, Китаї, Судані та інших країнах Центральної та Західної Азії.

Науковці виявили, що найефективнішими методами вивчення засолення ґрунтів є комплексне використання дистанційного зондування, польових досліджень та математичного моделювання. Серед найпоширеніших методів — множинна лінійна регресія, випадковий ліс та часткова регресія найменших квадратів.

Ключовим індикатором засолення вчені вважають електропровідність ґрунту. Крім того, важливу роль відіграють спектральні індекси, такі як нормалізований диференційований вегетаційний індекс (NDVI) та індекс солоності.

Дослідження показало, що найактивніше питаннями моделювання засолення ґрунтів займаються науковці з Китаю, Ірану, США, Австралії та Німеччини. Провідними установами є Китайська академія наук, Національний дослідницький університет «TIIAME» та Туринський політехнічний університет.

Вчені наголошують на необхідності негайних та ефективних заходів для збереження родючості ґрунтів. Моделювання дозволяє не лише оцінити поточний стан, але й спрогнозувати можливі зміни в майбутньому, що критично важливо для сталого розвитку сільського господарства та екосистем.

Технологічні розробки в галузі дистанційного зондування значно розширили можливості дослідників. Супутникові знімки, зокрема від NASA/USGS Landsat та Sentinel-2, надають унікальну просторову інформацію про стан ґрунтів у різних регіонах світу.