Глобальне дослідження: щастя не завжди означає процвітання людини

Міжнародна група дослідників з університетів Бейлора та Гарварда оприлюднила результати масштабного дослідження, яке охопило понад 207 тисяч осіб з 22 країн та Гонконгу. Наукова праця, опублікована в журналі Nature Mental Health, розкриває нове розуміння концепції процвітання людини та спростовує поширене уявлення про прямий зв'язок між щастям і загальним добробутом.

Керівник дослідження, доктор Байрон Джонсон, професор соціальних наук Бейлорського університету в Уейко, Техас, підкреслює унікальність проєкту: «Особливість Глобального дослідження процвітання полягає в його масштабі. Ми спостерігаємо за 207 тисячами учасників по всьому світу, спілкуючись понад 40 мовами на шести заселених континентах. Це дає голос приблизно 64% світового населення».

Дослідники зосередили увагу на шести ключових сферах добробуту: щастя, здоров'я, сенс життя, характер, стосунки та фінансова безпека. Результати виявилися доволі несподіваними. Індонезія посіла найвищу позицію за рівнем процвітання, за нею йдуть Мексика та Філіппіни. Цікаво, що країни, які традиційно займають високі позиції у Світовому звіті про щастя, як-от Швеція та Сполучені Штати, опинилися лише посередині рейтингу процвітання.

Науковці планують спостерігати за учасниками щороку протягом п'яти років, щоб краще зрозуміти складові «хорошого життя». Одним з найважливіших відкриттів стало те, що молодь у всьому світі стикається з більшими труднощами, ніж старше покоління.

Тайлер Вандер Віл, професор епідеміології Гарвардської школи громадського здоров'я імені Т.Х. Чана та керівник дослідження, зазначає: «Можливо, один з найтривожніших аспектів цих даних полягає в тому, що при узагальненні по 22 країнах ми бачимо, що процвітання зростає з віком, тобто наймолодші особи повідомляють про найнижчі рівні процвітання».

У більшості країн молоді дорослі зазначають відсутність сильного відчуття мети в житті. Лише в деяких країнах, таких як Танзанія та Польща, молодь демонструє кращі показники. Експерти припускають, що в розвинених країнах молодь може стикатися з більшою конкуренцією за кращі робочі місця, що спричиняє стрес.

Фелікс Чеунг, доцент психології Торонтського університету та співавтор розділу в окремому дослідженні під назвою «Світовий звіт про щастя», наголошує: «Молоді люди говорять нам, що щось не так». Він також зазначає, що коли нещасливою є одна людина — це індивідуальна проблема, але коли нещасливим є все населення — це структурна проблема, яка потребує структурних рішень.

Дослідження виявило цікаву закономірність: хоча заможніші країни отримали вищі бали за фінансову безпеку на шкалі процвітання, вони мали нижчі показники у сферах стосунків та відчуття сенсу життя. «Це порушує важливі питання щодо того, як ми можемо здійснювати економічний розвиток, не жертвуючи сенсом, метою, стосунками та характером», — зазначає Вандер Віл.

Для оцінки процвітання дослідники використовували 12 ключових запитань, які охоплювали різні аспекти життя: від загального задоволення життям до конкретних питань про фізичне та психічне здоров'я, розуміння життєвої мети, здатність діяти етично, будувати задовільні стосунки та справлятися з фінансовими викликами.

ВандерВіл пропонує використовувати ці 12 запитань як інструмент для самоаналізу та покращення власного рівня процвітання. Він наводить приклад однієї з учасниць дослідження, яка, усвідомивши відсутність глибшого відчуття мети в житті, вирішила зайнятися волонтерством.

Проте Чеунг застерігає, що хоча люди можуть працювати над певними аспектами процвітання, деякі фактори, такі як конфлікти чи природні катастрофи, перебувають поза межами нашого контролю. Це підкреслює необхідність системного підходу до вирішення проблем добробуту населення.

Дослідження продовжується, і науковці сподіваються, що подальші спостереження допоможуть краще зрозуміти фактори, які впливають на процвітання людей у різних культурах та соціально-економічних умовах. Це розуміння може стати основою для розробки ефективніших стратегій покращення якості життя людей у всьому світі.