Глобальні зміни в агросекторі: як клімат і технології трансформують сільське господарство

Вчені з Вінницького навчально-наукового інституту економіки Західноукраїнського національного університету провели комплексне дослідження впливу глобальних трансформацій на розвиток аграрного сектору. Результати показують, що сучасне сільське господарство стоїть перед серйозними викликами, пов'язаними з кліматичними змінами, демографічними процесами та технологічною революцією.

Кліматичні зміни стали одним з ключових факторів впливу на аграрний сектор у XXI столітті. Дослідження демонструє, що зміни температурного режиму, нерівномірний розподіл опадів та збільшення частоти екстремальних погодних явищ безпосередньо впливають на продуктивність сільськогосподарських культур та стан ґрунтів. У багатьох регіонах спостерігається зниження врожайності зернових, втрата природної вологи та посилення ерозії ґрунтів.

Особливо гостро ця проблема стоїть в Україні, де аграрії вже стикаються зі зменшенням ефективності сівозміни, виснаженням чорноземів та зростанням потреби в зрошувальних системах, особливо в степових регіонах. Це вимагає розробки адаптаційних стратегій на державному рівні та впровадження науково обґрунтованих систем землекористування.

Демографічні процеси також суттєво впливають на розвиток аграрного сектору. Дослідження виявило критичну проблему старіння трудових ресурсів та відтоку молоді з сільської місцевості. Урбанізація, підвищення освітнього рівня населення та відсутність якісної інфраструктури в селах призводять до того, що аграрна праця стає менш привабливою для молодого покоління.

Водночас технологічний прогрес відкриває нові можливості для розвитку галузі. Цифровізація, автоматизація, використання інтернету речей (IoT), аналітики великих даних та штучного інтелекту стають необхідністю для конкурентоспроможного функціонування сільськогосподарських підприємств. Дослідники прогнозують, що до 2030 року точне землеробство займатиме 30% ринку агротехнологій, IoT-рішення — 25%, аналітика великих даних — 20%, системи управління підприємством — 15%.

Важливим аспектом технологічної трансформації є впровадження систем точного землеробства, які дозволяють оптимізувати використання добрив, палива та насіння, знижуючи втрати та покращуючи екологічні показники виробництва. Інтеграція систем управління підприємством забезпечує контроль над закупівлями, логістикою та фінансами.

Дослідники підкреслюють, що успішна адаптація до глобальних змін можлива лише за умови комплексного підходу. Вони рекомендують зосередитися на чотирьох ключових напрямах: формування національної стратегії адаптації агросектору до кліматичних змін, розробка державних програм цифрової трансформації, інституційна підтримка освітніх та наукових ініціатив, інвестування в регіональну агроінфраструктуру.

Особливу увагу в дослідженні приділено розвитку біотехнологій, які сприяють створенню кліматично стійких сортів культур та використанню біопрепаратів. Автоматизація за допомогою роботів, дронів і сенсорних систем дозволяє мінімізувати залежність від людського фактору, а розвиток агротуризму та органічного виробництва створює можливості для диверсифікації доходів сільських територій.

Дослідження спирається на роботи провідних вчених у галузі аграрної економіки. Зокрема, використано праці Васильєва В.І. щодо кліматичних ризиків для сільського господарства, дослідження Бобрової І.О. з демографічних аспектів трансформацій, а також роботи Chavas J.P. з аналізу структурних змін в агросекторі.

Автори дослідження — науковці Вінницького навчально-наукового інституту економіки на чолі з Олегом Погріщуком — наголошують, що український аграрний сектор має значний потенціал стати європейським лідером у сфері сталого агровиробництва за умови забезпечення стратегічної співпраці між державою, бізнесом, освітніми установами та міжнародними партнерами.