Горили Конго ласують трюфелями

Національний парк Нуабале-Ндокі в Республіці Конго є одним із найважливіших притулків для дикої природи в Центральній Африці, зокрема для західних рівнинних горил (Gorilla gorilla gorilla). Протягом багатьох років дослідники спостерігали за інтригуючою поведінкою цих величних приматів: вони ретельно дряпали лісову підстилку та верхній шар ґрунту. Довгий час панувало припущення, що метою такої активності є пошук комах або інших дрібних безхребетних. Однак нещодавно опубліковане дослідження, що спирається на багаторічні спостереження та унікальні знання корінних народів, повністю змінює це уявлення. Виявляється, горили Нуабале-Ндокі копають землю, щоб дістатися до специфічного виду підземних грибів — оленячих трюфелів (Elaphomyces labyrinthinus).

Це відкриття стало можливим значною мірою завдяки зусиллям Гастона Абеа, представника місцевої громади та досвідченого співробітника парку. Абеа став першою людиною корінного походження в регіоні Ндокі, яка виступила провідним автором наукової статті, опублікованої в рецензованому міжнародному журналі Primates. Його глибокі знання лісу, успадковані від предків, та виняткові навички слідопита дозволили детально задокументувати цю невловиму раніше поведінку горил. Протягом понад десятиліття Абеа разом з дослідницькими групами на польових станціях Мондіка та Гуалуго методично спостерігав за горилами, які дряпали ґрунт. Зрештою, їм вдалося зібрати зразки об'єкта, який горили видобували з-під землі, для точної таксономічної ідентифікації. Ним виявився саме оленячий трюфель Elaphomyces labyrinthinus — вид грибів, що утворює мікоризу (симбіотичний зв'язок) з корінням певних дерев.

«Традиційні знання мого народу про ці ліси перебувають під загрозою через сучасний спосіб життя, але вони виявляються безцінними для продовження вивчення та збереження цих екосистем», — зазначив Гастон Абеа. Його історія є яскравим прикладом успішної інтеграції традиційних екологічних знань у сучасну науку та програми збереження природи. Абеа, який народився в селі Бомасса, найближчому до парку, належить до напівкочового народу Бангомбе. Він працює в парку з 2000 року на різних посадах, і його самовідданість та прагнення до знань дозволили йому стати співавтором семи наукових публікацій, а тепер і провідним автором.

Девід Морган, науковець із зоопарку Лінкольн-Парк та партнер Товариства охорони дикої природи (WCS), який працює на обох дослідницьких ділянках, де проводилися спостереження, підкреслив важливість досягнення Абеа: «Це перша стаття Гастона як провідного автора, віха в його кар'єрі та в наших зусиллях з розбудови потенціалу: він є першим науковим асистентом корінного походження, який став першим автором у ландшафті Ндокі».

Дослідження харчової поведінки горил, пов'язаної з трюфелями, має не лише екологічне, а й соціальне значення. Виявилося, що не всі групи горил у парку демонструють таку поведінку. Ба більше, окремі особини можуть припиняти або, навпаки, починати шукати трюфелі, коли мігрують з однієї групи в іншу. «Це захоплююче відкриття для нашого розуміння харчової поведінки горил, і ми знайшли ознаки соціальних наслідків дряпання ґрунту всередині груп, — коментує Морган. — Наприклад, доросла самка емігрувала з однієї групи горил, де така поведінка була рідкісною, до групи, де це відбувалося майже щодня, і змінила свої звички». Це може свідчити про наявність елементів соціального навчання або культурної передачі знань про специфічні джерела їжі серед горил.

Ідентифікація ключових місць пошуку трюфелів горилами, проведена завдяки зусиллям Гастона Абеа на ділянці Мондіка, мала також прямий вплив на природоохоронні заходи. Ця інформація спонукала до перегляду планів розміщення інфраструктури, пов'язаної з екотуризмом, щоб мінімізувати вплив на цю важливу поведінку тварин. Більш того, його висновки були включені в оцінку екологічного впливу для району Трикутника Джеке (Djéké Triangle), де розташована дослідницька станція Мондіка. Ці дані стали науковим обґрунтуванням для процесу прийняття рішень щодо управління земельними ресурсами, що в результаті призвело до включення Трикутника Джеке до складу Національного парку Нуабале-Ндокі у 2023 році. Це демонструє, як фундаментальні дослідження, збагачені місцевими знаннями, можуть безпосередньо сприяти розширенню та зміцненню природоохоронних територій.

Стаття про трюфельну дієту горил стала частиною спеціального випуску журналу Primates, присвяченого 25-річчю досліджень приматів у лісі Ндокі. Доктор Сідней Ндоло, колишній науковий асистент у парку Нуабале-Ндокі, а нині викладач та професор ботаніки в Університеті Марієна Нгуабі в Браззавілі та другий автор статті, підкреслив синергетичний ефект співпраці: «Ця стаття показує, наскільки традиційні екологічні знання, наукові дослідження та охорона природи можуть бути взаємовигідними». Він додав: «Місцеві культури виживуть лише за умови їх належного оцінювання, і дослідження є важливим засобом досягнення цієї мети».

Таким чином, розкриття таємниці горил, що копають землю, не лише виправляє давнє наукове непорозуміння, але й висвітлює важливість інтеграції різноманітних джерел знань для глибшого розуміння складного життя диких тварин та ефективнішого збереження їхнього середовища існування. Це також є потужним свідченням того, як повага до місцевих громад та їхніх знань може збагатити науку та сприяти спільним зусиллям у збереженні унікальної біорізноманітності нашої планети. «Наші предки полювали на горил, тепер ми їх захищаємо, і я сподіваюся надихнути інших представників народу Ба'Ака робити те саме», — підсумовує Гастон Абеа, чия робота є прикладом трансформації відносин між людиною та дикою природою в серці Африки.