Імунні зміни у хворих на рак грудної залози під час хіміотерапії

Рак грудної залози (РГЗ) залишається однією з найбільш поширених онкологічних патологій у світі, яка вимагає комплексного підходу до лікування. Дослідження, проведене групою українських науковців з Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Обласного центру онкології, Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор'єва та Одеського національного медичного університету, зосередило увагу на змінах імунної системи пацієнток під час неоад'ювантної хіміотерапії (НАХТ).

У дослідженні взяли участь 46 жінок з ІІА та ІІІВ стадіями раку грудної залози (T1−3N0−3М⁰), яким було призначено передопераційну хіміотерапію. Науковці детально проаналізували субпопуляційний склад лімфоцитів та їхні зміни протягом лікування.

Результати дослідження виявили значущі трансформації в імунній системі пацієнток. Зокрема, спостерігалася чітка тенденція до зменшення відносного вмісту різних типів імунних клітин. Найбільш вираженими були зміни у показниках CD8+CD28- клітин, вмісту CD3+, CD16+ та CD20+ лімфоцитів.

Так, відносний вміст CD3+ клітин зменшився у 1,3−1,4 раза порівняно з контрольними показниками. На момент закінчення лікування показники CD4+ клітин також суттєво знижувалися. Особливо цікавим виявився факт статистично значущих змін у співвідношенні Th1/Th2 клітин, що може вказувати на глибокі перебудови в імунній відповіді.

Дослідники звертають увагу, що найбільш суттєві відхилення спостерігалися за такими показниками: CD8+CD28- (t=4,53), вміст CD3+ (t=3,1), вміст CD16+ (t=2,98) та вміст CD20+ (t=2,68). Менш виражені, але також статистично значущі зміни торкнулися рівнів СD25+, СD4+ та Th2-клітин.

Отримані результати мають важливе значення для розуміння імунологічних процесів, що відбуваються під час лікування раку грудної залози. Вони демонструють складність та багатогранність імунної відповіді організму на хіміотерапевтичне втручання.

Дослідження підтверджує, що неоад'ювантна хіміотерапія спричиняє суттєві зміни в імунному статусі пацієнток. Науковці наголошують на необхідності подальших досліджень для поглибленого розуміння цих механізмів та розробки більш персоналізованих підходів до лікування.

Дослідження проведено колективом науковців під керівництвом Н. М. Отченаш, Т. І. Лядової, Ф. В. Гладких та В. В. Кірчева, які зробили вагомий внесок у вивчення імунологічних аспектів онкологічних захворювань.