Індія та Індонезія збільшать споживання вугілля на 60%

Міжнародне енергетичне агентство опублікувало доповідь «Світовий енергетичний прогноз 2025», яка фактично визнає неможливість глобальної декарбонізації. Документ підтверджує, що країни, які прагнуть економічного процвітання, продовжуватимуть активно використовувати вугілля, нафту та природний газ.

Протягом багатьох років МЕА та західні аналітичні центри наполягали на структурному занепаді вуглеводнів, прогнозуючи критичне падіння попиту після 2030 року. Однак у документі, який мав відстежувати прогрес у досягненні нульових викидів, агентство визнає, що попит на нафту та природний газ продовжуватиме зростати значно після 2035 року і може досягти піку лише до 2050 року.

Ключовий висновок доповіді МЕА полягає в тому, що ринки, які розвиваються, за винятком Китаю, стають основними рушіями зростання світового енергоспоживання. Це масштабний структурний зсув. Траєкторію енергетичних ринків більше не диктуватимуть політики Парижа, Берліна чи Вашингтона, а визначатимуть суверенні рішення країн, громадяни яких прагнуть кращого життя.

За прогнозами, Індія демонструватиме найшвидше середнє зростання енергоспоживання серед усіх ринків, що розвиваються, з показником 3% щорічно до середини століття. Значну частину цього попиту задовольнятимуть нафта та природний газ. Споживання нафти в Індії, як очікується, зросте з 5,5 мільйона барелів на добу в 2024 році до 8 мільйонів до 2035 року, що пов'язано зі зростанням авіаційної галузі, кількості транспортних засобів та виробництва пластмас і хімікатів.

Проте найбільш показовим є збільшення використання вугілля в Індії та Індонезії. Протягом наступних 40 років динаміка цього викопного палива формуватиметься в переговорних кімнатах Нью-Делі та Джакарти.

Попит на вугілля з боку промислового сектору Індії, за прогнозами, зросте на приголомшливі 60% до 2035 року. Майже чверть нового виробництва сталі в світі планується в Індії та Південно-Східній Азії, причому виробництво в цих регіонах майже подвоїться до 2035 року.

Потреба Індонезії в промисловому вугіллі, як очікується, зросте більш ніж на 45% за той самий період. Фабрики, нікелеві заводи та хімічні підприємства, які є основою виробничого буму країни, споживають дедалі більше енергії щокварталу.

Можливо, найбільш показовими є цифри МЕА щодо зростання споживання електроенергії на душу населення. В Індії та Індонезії цей показник зросте на 80% та 70% відповідно до 2035 року.

Це зростання зумовлене кондиціонуванням повітря, побутовими приладами, урбанізацією та постійним зростанням населення. Розширення електромереж в Індонезії майже подвоїлося, додавши майже 1 мільйон кілометрів нових ліній протягом десятиліття.

МЕА зазначає, що Індія досягла свого цільового показника потужності невикопної енергії на 2030 рік на п'ять років раніше запланованого терміну, проте викопне паливо продовжує забезпечувати левову частку гнучкої та диспетчеризованої генерації. Причина в тому, що так звані відновлювані джерела залишаються непостійними, і лише викопне паливо разом з атомною енергією може гарантувати той рівень надійності, якого вимагає промисловість і очікує сучасне суспільство.

Для Індії та Індонезії, як і для багатьох інших країн, вугілля є гарантом промислового піднесення. Воно може виявитися ключовим компонентом у розвитку центрів обробки даних у містах Індії, які вже домінують у технологічній сфері.

Для країн, що розвиваються, основні загрози походять від енергетичної депривації та економічної стагнації, а не від ідеологічно зумовлених прогнозів кліматичного апокаліпсису. Серйозні лідери не ставитимуть на ненадійні технології, такі як вітрова та сонячна енергія, в гонитві за фантастичною утопією західних еліт про світ без вуглецю. На кону занадто багато.

Ці дані свідчать про фундаментальний розрив між енергетичними амбіціями розвинених країн та реальними потребами економік, що розвиваються. Поки західні уряди інвестують мільярди в альтернативну енергетику, Індія та Індонезія демонструють, що традиційні джерела енергії залишаються незамінними для економічного зростання та підвищення рівня життя мільярдів людей.