Індійські вчені критикують консенсус про зміну клімату

Науковці з Інституту технологій імені Рамаї в Індії опублікували дослідження, яке критикує загальноприйняту думку про небезпеку антропогенної зміни клімату. Автори статті Ашутош Шарма, Вініт Віталрай Шенві та Мохіт Саїн стверджують, що кліматичні політики створюють невиправдане економічне навантаження на країни та гальмують технологічний прогрес.

Дослідники наводять кілька ключових аргументів на підтримку своєї позиції. Вони зазначають, що зміна клімату не є виключно результатом людської діяльності. Хоча певний вплив від спалювання викопного палива на клімат очікується, він, ймовірно, незначний і не становить загрози. Автори також критикують дослідження, які підтримують ідею небезпечної антропогенної зміни клімату, називаючи їх такими, що базуються на маніпульованих даних, упереджених методологіях та політичних програмах.

Окрему увагу вчені приділяють питанню відновлюваних джерел енергії. За їхніми словами, відновлювальні джерела електроенергії потребують резервного живлення від викопного палива і не можуть забезпечити постійне та надійне енергопостачання. Державні субсидії стимулювали зростання відновлюваної енергетики та спотворили енергетичний ринок. Крім того, державні витрати на відновлювальну енергетику відволікли кошти від освіти, охорони здоров'я та інфраструктури, які мають бути пріоритетними.

Індійські дослідники звертають увагу на історичний контекст кліматичних змін. Тенденції зміни клімату в середині та кінці голоцену, особливо перехід від голоценового кліматичного оптимуму до малого льодовникового періоду, кидають виклик припущенням про те, що нещодавні зміни спричинені людською діяльністю або є екстремальними в належному історичному контексті. Голоцен, який тривав приблизно з 9700 року до нашої ери до сьогодення, є коротким теплим періодом у тримільйонному льодовиковому періоді. Найтеплішим періодом голоцену був не сучасний теплий період, а голоценовий кліматичний оптимум 6000 років тому, що ставить під сумнів гіпотезу антропогенної зміни клімату.

Автори визнають, що зростання витрат на кліматичні катастрофи в останні роки пов'язане насамперед зі збільшенням населення та добробуту в уразливих районах, а не з посиленням самих катастроф. Вони також підкреслюють вплив екологічного активізму на суспільне сприйняття зміни клімату.

Проте дослідження містить суперечливий момент. Після детального викладу аргументів проти небезпеки антропогенної зміни клімату автори в висновках раптово змінюють позицію, стверджуючи, що наслідки зміни клімату вже очевидні в підвищенні температур, таненні льодовиків та екстремальних погодних явищах. Вони закликають політиків, бізнес та окремих осіб визнати реальність зміни клімату та вжити превентивних заходів для пом'якшення її наслідків.