Інклюзивне фізичне виховання: шлях до благополуччя підлітків з особливими потребами

Сучасна освіта дедалі більше уваги приділяє створенню інклюзивного середовища для учнів з особливими освітніми потребами. Особливо важливу роль у цьому процесі відіграє фізичне виховання та адаптивний спорт, що підтверджує нове дослідження марокканських науковців.

Дослідження, проведене вченими з Університету Хасана II в Касабланці, зосередилося на вивченні впливу адаптованого фізичного виховання (АФВ) та параатлетики на підлітків з руховими порушеннями. У експерименті взяли участь 96 школярів віком 16−17 років з різними формами рухових порушень: 30% мали церебральні порушення, 40% — ампутації або подібні стани, 30% — пошкодження спинного мозку.

Учасників було розділено на три групи. Перша група слугувала контрольною і не мала спеціальної фізичної підготовки. Друга група займалася за програмою адаптованого фізичного виховання (24 заняття), а третя група поєднувала АФВ з параатлетикою, включаючи участь у змаганнях різного рівня.

Результати дослідження виявили вражаючі позитивні зміни. Школярі, які брали участь у комплексній програмі АФВ та параатлетики, продемонстрували значне покращення за кількома важливими показниками. Зокрема, в них підвищилася самооцінка, з'явилося більше впевненості у собі, покращилися навички комунікації та соціальної взаємодії.

Науковці особливо наголошують на тому, що інклюзивні спортивні програми — це не просто фізична активність, а потужний інструмент соціальної інтеграції. Заняття параатлетикою допомагають підліткам долати психологічні бар'єри, пов'язані з інвалідністю, розвивати стресостійкість та впевненість у власних силах.

Важливим аспектом дослідження стало вивчення впливу адаптованої фізичної активності на психологічне благополуччя. Виявилося, що систематичні заняття спортом допомагають учням краще контролювати власні емоції, підвищують мотивацію до навчання та соціальної взаємодії.

Grupo, яка поєднувала АФВ та параатлетику, показала найбільш вражаючі результати. Школярі демонстрували значно вищий рівень автономності, кращі навички подолання життєвих викликів та більш позитивне сприйняття себе та навколишнього світу.

Дослідження підтвердило, що інклюзивне фізичне виховання — це не просто освітня практика, а дієвий механізм соціальної адаптації та особистісного розвитку учнів з особливими потребами. Науковці наголошують на необхідності впровадження подібних програм у шкільні навчальні плани.

Важливо розуміти, що успіх такої інтеграції залежить не лише від спортивних програм, але й від підготовки вчителів, створення відповідного інклюзивного середовища та підтримки з боку батьків і громади.

Дослідження проведене вченими Омаром Беном Ракаа, Мустафою Басірі та Саідом Лотфі з Університету Хасана II в Касабланці, Марокко, демонструє перспективні напрямки розвитку інклюзивної освіти та соціальної інтеграції учнів з особливими освітніми потребами.