Канадські міста не впораються з кліматичними цілями

Нове дослідження Університету Конкордія виявило значні розбіжності в тому, наскільки ефективно канадські міста виконують свої зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів від житлових будівель. Науковці проаналізували понад тисячу заходів у планах кліматичних дій 104 муніципалітетів і дійшли висновку, що більшість міст не використовують достатньо потужні інструменти для досягнення своїх цілей.

Дослідники з Інституту міст нового покоління та Школи бізнесу Джона Молсона вивчили 1283 дії, пов'язані з будівлями, у планах кліматичних дій канадських муніципалітетів. Плани кліматичних дій є основою, яку міста пропонують для скорочення викидів парникових газів, і включають цілі, терміни та конкретні заходи, які вони планують реалізувати.

Науковці визначили 12 ключових елементів, які роблять програми модернізації будівель успішними. Серед них пропозиція комплексних послуг з модернізації, зниження вартості позик, підтримка домогосподарств з низьким рівнем доходу, встановлення стандартів модернізації та заохочення інтеграції відновлюваної енергії.

Дослідницька група оцінила, чи включає кожне місто ці елементи та наскільки надійними є їхні політичні інструменти. Оцінка варіювалася від добровільного заохочення до фінансових стимулів, державних інвестицій або обов'язкових вимог.

Дослідження показало, що багато міст згадують енергетичну модернізацію житла, але менша кількість використовує потужні інструменти, такі як обов'язкові стандарти, вимоги щодо оновлення під час капітального ремонту або значні фінансові стимули, які насправді просувають модернізацію вперед.

З урахуванням ваги політичної сили муніципальні показники були загалом низькими. Середній показник по країні становив 23 бали зі 100 можливих. Результати також відрізнялися залежно від провінції та розміру міста, причому великі та середні муніципалітети мали тенденцію отримувати вищі бали.

Альберта, очолювана Калгарі, та Британська Колумбія отримали найвищі середні показники. Онтаріо продемонструвало змішані результати, де були як сильні, так і дуже слабкі виконавці. Квебек отримав найнижчий загальний показник, що свідчить про те, що багато його міст все ще перебувають на ранніх етапах розробки своєї кліматичної політики, орієнтованої на будівлі.

Загалом дослідження показує, що хоча багато муніципалітетів розуміють необхідність модернізації житла, лише деякі з них використовують жорсткіші та ефективніші політики, необхідні для того, щоб допомогти мешканцям скоротити споживання енергії та викиди.

Результати дослідження підкреслюють прогалину між намірами та діями в муніципальній кліматичній політиці. Багато канадських міст визнають важливість зменшення викидів від житлового сектору, який є значним джерелом парникових газів, але не впроваджують достатньо сильні механізми для реалізації цих цілей.

Науковці наголошують, що для досягнення справжнього прогресу в боротьбі зі зміною клімату муніципалітетам потрібно переходити від добровільних заходів до більш обов'язкових та підкріплених фінансово програм. Це може включати встановлення мінімальних стандартів енергоефективності для будівель, надання субсидій на модернізацію та створення доступних програм фінансування для домовласників.

Дослідження було опубліковано в журналі Energy Policy під назвою «Оцінка ефективності муніципальних кліматичних дій: система оцінювання ініціатив з енергетичної модернізації житла». Робота надає важливі дані для розуміння того, як канадські міста справляються зі своїми кліматичними зобов'язаннями та де потрібні покращення для досягнення національних цілей щодо скорочення викидів.