Карієс у дітей із хворобами ШКТ: нові дані про взаємозв'язок захворювань

Науковці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького провели масштабне дослідження взаємозв'язку між захворюваннями шлунково-кишкового тракту та розвитком карієсу в дітей. Результати показали тривожну тенденцію до зростання поширеності обох типів захворювань серед українських дітей.

За даними дослідження, поширеність карієсу серед дитячого населення у світі становить від 39,6% до 75,43% з інтенсивністю ураження 0,89−3,40 зуба. В Україні ці показники значно вищі — від 42% до 96% з інтенсивністю каріозного ураження від 0,07 до 6,50 зуба.

Особливу увагу дослідники приділили вивченню стану зубів у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Виявлено, що в таких пацієнтів поширеність карієсу сягає від 61,54% до 100% з інтенсивністю від 3,31 до 8,96 зуба. Це значно перевищує показники у здорових дітей.

Дослідження показало чітку тенденцію до збільшення поширеності хвороб шлунково-кишкового тракту серед дитячого населення в Україні. Особливо помітне зростання спостерігається у двох вікових категоріях: у дітей віком до 1 року (на 13,0%) та підлітків (на 73,7%).

За результатами епідеміологічних досліджень, у дітей молодшого віку найчастіше виявляють функціональні порушення шлунково-кишкового тракту, тоді як у підлітків збільшується частка запальних та органічних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки та товстого кишечника.

Вчені встановили, що в організмі дитини на тлі хронічних захворювань змінюється обмін речовин, порушуються процеси метаболізму, формується дефіцит білка, вітамінів, макро- та мікроелементів. Це призводить до порушення гомеостазу, на фоні якого формується неповноцінна структура твердих тканин зубів і знижується їхня резистентність. У результаті створюються сприятливі умови для виникнення карієсу.

Дослідження виявило, що у дітей із множинним карієсом на 23,6% знижена електропровідність емалі зубів, на 2,91% більше значення ТЕР-тесту, вищі показники розчинності емалі за кальцієм та фосфором (у середньому на 23,8% і 28,3% відповідно) та на 12,7% зменшене Са/Р співвідношення порівняно з відповідними показниками дітей, у яких карієс не діагностовано.

Особливу увагу науковці приділили вивченню впливу бактерії H. pylori на розвиток карієсу. Результати досліджень показали суперечливі дані. Деякі дослідження підтверджують наявність H. pylori у каріозних порожнинах зубів та її вплив на розвиток карієсу, інші такого зв'язку не виявили.

Важливим фактором розвитку карієсу в дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту є стан гігієни ротової порожнини. Дослідження показало, що 70,6% таких дітей мають незадовільну гігієну порожнини рота, а 11,5% — погану.

На формування здоров'я зубів впливають також екологічні фактори. У дітей, які проживають на екологічно забруднених територіях та мають захворювання шлунково-кишкового тракту, встановлено високі показники стоматологічної патології.

Дослідники розробили діагностичну дискримінантно-математичну модель і прогностичний алгоритм оцінювання ризику розвитку та прогресування карієсу постійних зубів у дітей із захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Найбільш значущими факторами ризику визначено: рН слини, рівень дефензинів HNP 1−3 у слині, інфікованість H.рylori, наявність хвороби шлунково-кишкового тракту, обтяженість гастроентерологічного анамнезу та його тривалість.

Результати дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу до профілактики та лікування карієсу в дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Важливим є своєчасне виявлення факторів ризику на етапі, коли дитина ще практично здорова, що допоможе запобігти розвитку як захворювань шлунково-кишкового тракту, так і карієсу.

Дослідження здійснила група науковців під керівництвом М. О. Лисака з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Результати опубліковано в Запорізькому медичному журналі.