Карпатський туризм: стратегія розвитку до 2030 року

Карпатський регіон України має унікальний потенціал для перетворення на сучасний туристичний напрямок світового рівня. Дослідження, проведене вченими Ужгородського національного університету під керівництвом доктора Ганни Машіки, розкриває комплексну стратегію трансформації туристично-рекреаційного потенціалу регіону до 2030 року.

Наукове дослідження показало, що туристична галузь України значно поступається європейським показникам. Якщо в країнах Європейського Союзу туризм формує близько 10-13% валового внутрішнього продукту, то в Україні цей показник становить лише 2%. Це вказує на величезний невикористаний потенціал та необхідність системних змін.

Стратегія розвитку Карпатського регіону базується на декількох ключових напрямках. По-перше, це диверсифікація туристичного продукту. Замість традиційних пропозицій планується зробити акцент на нішевих напрямках: екотуризм, етнологічний туризм, гастрономічний та оздоровчий туризм. Такий підхід дозволить не лише залучити більше туристів, але й створити нові робочі місця.

Важливою складовою стратегії є цифровізація туристичної сфери. До 2030 року передбачено, що 78,1% туристичних підприємств регіону будуть повністю діджиталізовані. Це включає впровадження штучного інтелекту, блокчейн-технологій та систем управління туристичними потоками на основі Big Data.

Суттєва увага приділяється інфраструктурному розвитку. Планується модернізація транспортних коридорів, створення високошвидкісних залізничних ліній та покращення якості доріг. Очікується, що транспортна доступність регіону збільшиться на 27,3%.

Екологічний аспект є принципово важливим. До 2030 року 40% туристичної інфраструктури мають перейти на відновлювані джерела енергії. Паралельно планується збільшення природоохоронних територій на 24,8%.

Інвестиційна стратегія передбачає створення сприятливих умов для вітчизняних та іноземних інвесторів. Прогнозується збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій на 24,3%. Пріоритетними напрямками інвестування стануть екологічна модернізація інфраструктури, будівництво енергоефективних готелів та розвиток транспортної системи.

Важливим елементом трансформації є розвиток людського капіталу. До 2030 року планується підвищити кваліфікацію 61,2% працівників туристичної галузі, зокрема в напрямках сервісу та цифрових технологій.

Дослідження також враховує виклики сучасності - пандемію COVID-19, військові дії та кліматичні зміни. Стратегія передбачає гнучкість та адаптивність туристичної галузі до непередбачуваних обставин.

За прогнозами вчених, реалізація комплексної стратегії дозволить Карпатському регіону стати конкурентоспроможним туристичним центром європейського рівня, суттєво збільшити надходження до бюджету та створити нові робочі місця.

Дослідження проведене колективом науковців Ужгородського національного університету на чолі з доктором Ганною Машікою та опубліковане в Journal of Geology, Geography and Geoecology.