Кімнатні рослини: несподівані зв'язки людини з природою


Дослідження виявило, що люди формують глибокі емоційні стосунки зі своїми домашніми рослинами, ставлячись до них майже як до членів родини.

Ілюстративне зображення Freepik
Ілюстративне зображення Freepik

У сучасному світі кімнатні рослини стали набагато більше, ніж просто елементом декору. Нове дослідження науковців з Університету Південної Австралії розкриває несподівані глибини взаємодії людей зі своїми зеленими companions, демонструючи складну палітру емоційних та психологічних зв'язків.

Глобальний ринок кімнатних рослин стрімко розвивається, і за прогнозами до 2031 року досягне майже 28 мільярдів доларів США. Це не просто економічний феномен, а відображення глибших процесів у взаємодії людини з природним середовищем.

Дослідження, проведене серед 115 дорослих мешканців Австралії, виявило чотири унікальні типи стосунків людей зі своїми кімнатними рослинами. Найцікавішою категорією виявилися так звані «глибоко пов'язані» власники — 14% учасників, які ставляться до рослин майже як до членів родини.

Учасники дослідження мали різноманітні колекції — від однієї рослини до вражаючих 500 екземплярів. Найпопулярнішими виявилися суккуленти, плющ диявола та монстера. Найчастіше рослини розміщуються у вітальні, кухні або спальні.

Серед основних причин утримання кімнатних рослин — естетична привабливість, покращення якості повітря, заспокійливий ефект та емоційна підтримка. Учасники зазначали, що рослини «пом'якшують інтер'єр», додають колір та створюють відчуття затишку.

Емоційний спектр взаємодії з рослинами надзвичайно широкий. Деякі власники зізнавалися, що плачуть, коли у рослини ламається листя, відчувають провину, якщо рослина гине, та навіть влаштовують їм «поховання» в саду.

Важливо зазначити, що дослідження проводилося під час пандемії COVID-19, коли люди були обмежені в доступі до зовнішніх зелених просторів. Це могло посилити емоційну прив'язаність до домашніх рослин.

Науковці виділили чотири основні типи стосунків: «глибоко пов'язані» (14%), «активно залучені» (42%), «обмежена взаємодія» (23%) та «відсутність стосунків» (12%). Кожна категорія демонструє унікальну психологічну модель взаємодії з природою.

Дослідження Брієнни Ле Буск та її колег розширює наше розуміння зв'язків людини з природою. Виявляється, кімнатні рослини здатні не лише прикрашати простір, але й суттєво впливати на емоційний стан, знижувати стрес, підвищувати продуктивність та навіть зменшувати фізичний дискомфорт.

Históрія утримання кімнатних рослин має глибоке коріння. Archaeological evidence свідчить, що єгиптяни приносили рослини всередину приміщень ще в 3 столітті до нашої ери. У стародавньому місті Помпеї знайдені докази використання кімнатних рослин понад 2000 років тому.

Дослідження підкреслює: стосунки людини з природою набагато складніші, ніж здається на перший погляд. Кімнатні рослини стають не просто елементом декору, а повноцінними учасниками нашого емоційного життя, джерелом турботи, радості та спокою.

— За матеріалами ScienceAlert