Кліматична тривожність визнана реальним психічним розладом — дослідження

Феномен кліматичної тривожності набуває дедалі більшого поширення серед населення, особливо серед молоді. Згідно з глобальним дослідженням 2021 року, 45% людей віком від 16 до 25 років повідомили, що занепокоєння щодо змін клімату впливає на їхнє повсякденне життя.

Томас Догерті, екологічний психолог з Портленда, штат Орегон, під час виступу на фестивалі ідей в Аспені, Колорадо, детально розповів про особливості цього психічного стану та шляхи його подолання. За його словами, відчуття безнадії при думках про кліматичні зміни має наукове пояснення і класифікується як реальний психічний розлад, який потребує часу для подолання.

Організації світового рівня, зокрема Організація Об'єднаних Націй та Американська психологічна асоціація (APA), визнали зростання ризику психічних розладів, спричинених змінами клімату. APA зазначає, що кліматична тривожність може проявлятися через негативні емоції, включаючи страх, гнів, відчуття безсилля та виснаження.

Для допомоги людям з подібними проблемами створено спеціалізовані організації. Наприклад, Альянс кліматичної психології пропонує каталог «кліматично обізнаних» терапевтів, які спеціалізуються на роботі з такими пацієнтами.

Догерті наголошує на важливості правильного підходу до подолання кліматичної тривожності. Він рекомендує своїм клієнтам зробити крок назад від гнітючих почуттів, що може включати обмеження споживання медіаконтенту, проведення часу на природі та застосування методів зниження стресу. Важливим аспектом терапії є прийняття того факту, що одна людина має обмежені можливості впливу на глобальну ситуацію.

«Ключовим моментом у подоланні тривожності є переконання, що ми не застрягаємо на певних почуттях, а розвиваємо весь спектр емоцій, що потребує практики та часу», — зазначає Догерті. Він підкреслює, що негативні емоції не є однозначно поганими, оскільки здорова емоційна реакція передбачає здатність відчувати весь спектр почуттів.

Алаіна Вуд, науковиця з питань сталого розвитку, яка також була учасницею панельної дискусії в Аспені, поділилася власним досвідом боротьби з кліматичною тривожністю. Вона дотримується простого процесу: «Я вимикаю телефон, проводжу час на природі, будь то у власному дворі чи в горах, і просто розслабляюся. Беру хвилинку, щоб нагадати собі, чому мені не байдуже, чому я відчуваю ці емоції».

Експерти наголошують на важливості соціальної підтримки у подоланні кліматичної тривожності. «Одна з найбільших небезпек — залишатися наодинці з проблемою, оскільки тоді нікому допомогти нам у періоди спаду», — пояснює Догерті. Він рекомендує обговорювати свої почуття з іншими людьми, незалежно від того, чи йдеться про занепокоєння щодо стану довкілля, чи про натхнення можливістю допомогти.

Фахівці також звертають увагу на те, що кліматична тривожність може посилюватися через надмірний потік негативних новин з цієї теми. Тому важливим елементом подолання цього стану є збалансований підхід до споживання інформації та фокусування на позитивних аспектах і можливостях дій для покращення ситуації.