Контрацепція рятує репродуктивне здоров’я жінок під час війни


Дослідження вчених з Рівного показало, що контрацепція може захистити репродуктивне здоров’я жінок в умовах війни, але брак знань ускладнює її використання.

Фото RDNE Stock project
Фото RDNE Stock project

Україна, що вже третій рік перебуває в умовах повномасштабної війни, стикається з численними викликами, серед яких — збереження репродуктивного здоров’я жінок. Нове дослідження, опубліковане в журналі «Гінекологія» під назвою «Контрацепція як фактор збереження репродуктивного здоров’я жінки під час війни», розкриває, як доступ до контрацепції та сексуальної освіти може стати ключем до вирішення цієї проблеми.

Автори роботи — науковці Н. Г. Корнієць, С. В. Тертична-Телюк, О. С. Гришина, Є. В. Краснопольська, Р. М. Прядко та С. В. Кулик — провели дослідження на базі Туганського державного медичного університету в місті Рівне. Їхня мета полягала в тому, щоб з’ясувати, як війна впливає на репродуктивне здоров’я молодих жінок і які методи контрацепції вони обирають для захисту.

Війна чинить руйнівний вплив на здоров’я жінок, зокрема через зростання кількості гінекологічних захворювань, таких як передракові стани та пухлини. Дослідники зазначають, що стрес, спричинений бойовими діями, погіршує гормональний баланс і репродуктивну функцію. Водночас доступ до медичних послуг та інформації про контрацепцію ускладнений, що підвищує ризик небажаної вагітності та ускладнень. Саме тому вчені вирішили зосередитися на тому, як молодь ставиться до методів запобігання вагітності та які бар’єри стоять на шляху до їхнього використання.

Дослідження базувалося на опитуванні двох груп жінок: перша складалася з 179 респонденток, друга — з 121. Найбільшу активність проявили учасниці віком від 18 до 27 років, переважно студентки вищих навчальних закладів. Результати показали, що третина опитаних мала перший статевий досвід у підлітковому віці, а кожна третя з них не використовувала захист під час дебюту. У першій групі кожна четверта respondentка, а в другій — кожна п’ята на момент опитування вже була вагітною. Це свідчить про недостатню обізнаність молоді щодо безпечного сексу та його наслідків.

Щодо методів контрацепції, у першій групі найпопулярнішим виявився чоловічий презерватив — його використовували 37,9% жінок. Лише 15,8% надавали перевагу гормональним контрацептивам, 8,9% — сперміцидам, а 13,7% практикували перерваний статевий акт. У другій групі картина різко контрастує: 67,8% обрали гормональні засоби, тоді як презервативи використовували лише 10,6%, сперміциди — 1,7%, а перерваний акт — 9,9%. Така різниця може вказувати на неоднаковий доступ до інформації чи медичних консультацій між групами.

Чому ж гормональні контрацептиви, які вважаються одним із найнадійніших методів, мають низьку популярність у першій групі? Вчені виявили, що 24,2% жінок із цієї групи та 8,3% із другої стикаються з труднощами в отриманні інформації про вплив таких засобів на здоров’я. Багато респонденток пов’язують низьке використання комбінованих оральних контрацептивів із браком знань про їхні переваги та ризики, недовірою до гінекологів і високою вартістю препаратів. Наприклад, молоді жінки часто не знають, що гормональні засоби можуть не лише запобігати вагітності, а й регулювати менструальний цикл і зменшувати ризик певних гінекологічних захворювань.

Ще одним важливим аспектом дослідження стало джерело інформації про контрацепцію. Більшість молодих жінок назвали соціальні мережі основним каналом отримання знань. Лише кожна друга респондентка зверталася до гінеколога чи сімейного лікаря за консультацією. Це підкреслює слабку роль медичних працівників і сім’ї у формуванні сексуальної грамотності молоді. В умовах війни, коли доступ до спеціалістів може бути обмеженим, такий інформаційний вакуум стає особливо небезпечним.

Як зазначають автори, збереження репродуктивного здоров’я нації в умовах війни потребує зміни підходів до контролю народжуваності. Вони пропонують запровадити сексуальну освіту в шкільні програми та посилити роль гінекологів і сімейних лікарів у просвітницькій роботі з підлітками. Це могло б підвищити обізнаність молоді про безпечні й ефективні методи контрацепції, знизивши кількість небажаних вагітностей і пов’язаних із ними ризиків.

Дослідження також торкається ширшого контексту: війна погіршує демографічну ситуацію, а здоров’я жінок репродуктивного віку є важливим фактором для майбутнього відновлення країни. Автори посилаються на досвід Західної та Східної Європи, де контрацепція відіграє ключову роль у підтримці репродуктивного здоров’я. Проте в Україні цей потенціал поки що не реалізований через системні проблеми, такі як недостатнє фінансування медичної сфери та брак просвітницьких програм.

DOI