Космічний телескоп Габбл відзначає 35 років революційних відкриттів

Космічний телескоп Габбл, запущений 24 квітня 1990 року на борту космічного човника Discovery, став справжньою революцією в астрономії та найвідомішим науковим інструментом в історії людства. Цей 24-тисячофунтовий спостерігач Всесвіту продовжує дивувати науковців та громадськість своїми неймовірними знімками та відкриттями навіть через 35 років після запуску.

Розташований над затуманеною земною атмосферою, Габбл забезпечує кришталево чисте зображення космічних об'єктів, що докорінно змінило сприйняття космосу широкою публікою. Завдяки його вражаючим знімкам астрономія стала більш доступною та захопливою для людей будь-якого віку. Телескоп демонструє Всесвіт у всій його величі — від загадкової краси до хаотичної могутності.

За час своєї роботи телескоп здійснив майже 1,7 мільйона спостережень, дослідивши приблизно 55 тисяч астрономічних об'єктів. Результати цих спостережень лягли в основу понад 22 тисяч наукових праць, які цитувалися більше 1,3 мільйона разів станом на лютий 2025 року. Архів даних Габбла сягає понад 400 терабайт, що робить його другим за обсягом після даних телескопа Джеймса Вебба.

Початок місії телескопа був непростим — у 1990 році виявили несподіваний дефект у його головному дзеркалі діаметром майже 2,4 метра. Проте астронавти успішно виправили цю проблему під час першої сервісної місії в грудні 1993 року, встановивши корегувальну оптику. Загалом було проведено п'ять сервісних місій з 1993 по 2009 рік, під час яких оновлювалися камери, комп'ютери та інші системи телескопа.

Тривалий термін роботи Габбла дозволив астрономам неодноразово повертатися до спостереження одних і тих же космічних об'єктів, відстежуючи зміни, що відбувалися протягом трьох десятиліть. Це включає сезонні зміни на планетах Сонячної системи, рух струменів чорних дір зі швидкістю, близькою до швидкості світла, зоряні пульсації, зіткнення астероїдів та розширення залишків наднових зір.

До 1990 року потужні наземні телескопи могли спостерігати лише половину видимого Всесвіту, а оцінки його віку суттєво різнилися. Існування надмасивних чорних дір лише припускалося, і жодної екзопланети не було виявлено. Габбл кардинально змінив цю ситуацію. Його знімки далеких полів галактик відкрили незліченну кількість галактик раннього Всесвіту. Телескоп допоміг науковцям точно виміряти швидкість розширення Всесвіту, довести поширеність надмасивних чорних дір у галактиках та вперше дослідити атмосфери екзопланет.

Одним з найважливіших внесків Габбла стало відкриття темної енергії — загадкового явища, що прискорює розширення Всесвіту. Це відкриття було відзначено Нобелівською премією з фізики 2011 року. Безперервний потік революційних відкриттів Габбла започаткував нову еру космічних телескопів XXI століття. Зараз Габбл часто працює в тандемі з телескопом Джеймса Вебба, досліджуючи все — від екзопланет до еволюції галактик.

Як зазначає Шон Домагал-Голдман, виконувач обов'язків директора відділу астрофізики в штаб-квартирі NASA у Вашингтоні: «Габбл відкрив нове вікно у Всесвіт після свого запуску 35 років тому. Його приголомшливі зображення надихнули людей по всьому світу, а дані, що стоять за цими зображеннями, розкрили несподіванки про все — від ранніх галактик до планет у нашій Сонячній системі».

Наступником Габбла має стати Обсерваторія придатних для життя світів (Habitable Worlds Observatory), яка матиме значно більше дзеркало та зможе досліджувати Всесвіт у видимому та ультрафіолетовому світлі. Вона буде помітно чіткішою за Габбл і до 100 разів чутливішою до зоряного світла. Головним завданням майбутньої місії буде пошук землеподібних планет навколо сусідніх зір, які потенційно можуть бути придатними для життя.