Країни узгодили фінансування для боротьби зі зникненням видів

Країни світу досягли угоди щодо фінансування заходів зі збереження біорізноманіття під час переговорів ООН у Римі. Це рішення має допомогти зібрати необхідні 200 млрд до 2030 року, щоб зупинити стрімке скорочення популяцій тварин і рослин. Домовленість стала можливою після подолання розбіжностей, які минулого року призвели до провалу переговорів у Колумбії.

Вчені попереджають, що швидкість зникнення видів досягла критичного рівня, який можна порівняти з шостим масовим вимиранням в історії Землі. Основними причинами цього процесу є руйнування природних середовищ, забруднення довкілля, кліматичні зміни та надмірна експлуатація ресурсів. За останні 50 років темпи зникнення видів зросли настільки, що багато екосистем опинилися на межі колапсу.

Ще у 2022 році на міжнародному рівні було досягнуто угоди про необхідність захисту щонайменше 30% суші та морських територій планети. Проте реалізація цієї мети потребує значних фінансових вкладень, і країни взяли на себе зобов’язання мобілізувати 0 млрд щороку до кінця десятиліття. Втім, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), наразі вдалося зібрати лише млрд, що значно менше необхідної суми.

Очікувалося, що на саміті COP16 у Колумбії буде запропоновано механізм подолання дефіциту фінансування, однак переговори провалилися через брак часу. Тоді делегати були змушені залишити зустріч, щоб встигнути на свої рейси, так і не дійшовши згоди.

Нова зустріч у Римі тривала три дні та супроводжувалася напруженими дискусіями. Врешті-решт, пізно ввечері в четвер учасники переговорів дійшли компромісу та ухвалили новий фінансовий план.

Ключові положення угоди включають:

• створення національних стратегій фінансування заходів із захисту біорізноманіття;
• зобов’язання щодо формування постійного фонду для збереження природи;
• виділення фінансової допомоги корінним народам, які відіграють важливу роль у збереженні екосистем.

Багато делегатів назвали угоду важливим досягненням міжнародної співпраці, особливо з огляду на зростання економічних розбіжностей між країнами та торгівельні суперечки.

Однак не всі держави брали участь у переговорах. Зокрема, США не були представлені на зустрічі, що викликало певне занепокоєння серед природоохоронних організацій.

Екологічні організації загалом позитивно сприйняли угоду, хоча й наголосили, що ключовим питанням залишається реальне виконання зобов’язань. Джилл Хепп, керівниця напрямку біорізноманіття в організації Conservation International, зазначила, що саме фінансові вливання визначатимуть успіх програми:

«Хоча ми святкуємо досягнуту угоду, зараз важливо забезпечити її практичне втілення та фінансову підтримку.»

Вона нагадала, що стан природи безпосередньо впливає на економіку та життя людей у всьому світі. За оцінками експертів, понад половина глобального ВВП залежить від природних ресурсів, а близько чотирьох мільярдів людей отримують засоби до існування завдяки океанам і лісам.

Попри позитивний сигнал, багато країн досі не надали свої національні стратегії щодо боротьби з втратою біорізноманіття, хоча термін їхнього подання сплив ще минулого року. Велика Британія, наприклад, оприлюднила свою програму лише цього тижня.

У 2023 році Joint Nature Conservation Committee (JNCC), офіційний консультативний орган уряду Великої Британії з питань охорони природи, повідомив, що лише 6,5% території країни мають достатній рівень захисту. Цей показник значно нижчий за міжнародні зобов’язання, що ще раз підтверджує нагальну потребу в рішучих діях.

Досягнення угоди в Римі є важливим кроком до захисту природи, проте її ефективність залежатиме від того, чи зможуть країни виконати взяті на себе фінансові зобов’язання та забезпечити належну реалізацію запланованих заходів.