Китай запустив новий супутник для підтримки космічних місій

26 березня 2025 року Китай здійснив успішний запуск нового супутника зв’язку та передачі даних Tianlian-2 (04), який став черговим кроком у розбудові національної космічної інфраструктури на геостаціонарній орбіті. Старт відбувся о 11:55 за східним часом (15:55 за UTC) з космодрому Січан, розташованого в південно-західній частині країни. Ракета-носій Long March 3B, яка піднялася в нічне небо, залишивши за собою яскраві спалахи та хмари диму, доставила супутник на орбіту переходу до геосинхронної траєкторії. Приблизно через годину після запуску Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) офіційно підтвердила успіх місії, розкривши, що корисним навантаженням був саме Tianlian-2 (04).

Цей запуск не став несподіванкою для експертів, адже про нього свідчили попередні повідомлення про закриття повітряного простору в районі космодрому. Однак деталі щодо корисного навантаження стали відомі лише після офіційного оголошення CASC. Супутник наразі перебуває на перехідній геосинхронній орбіті (GTO) і згодом займе своє місце на геостаціонарній орбіті на висоті приблизно 35 786 кілометрів над екватором. Саме звідти він виконуватиме свої функції, забезпечуючи стабільний зв’язок і передачу даних для китайських космічних програм.

Tianlian-2 (04) належить до другого покоління китайських геостаціонарних супутників передачі даних. Його основне призначення — підтримка пілотованих космічних місій, зокрема роботи космічної станції Tiangong та кораблів Shenzhou, а також забезпечення телеметрії, відстеження та командного управління (TT&C) для супутників на середній і низькій навколоземній орбіті та під час запусків. Система Tianlian за своєю функціональністю аналогічна американській системі супутників передачі даних TDRSS. Завдяки розміщенню кількох апаратів на різних позиціях геостаціонарної орбіти, Китай досягнув практично безперервного покриття, що нещодавно дозволило підтримувати семичасову позакорабельну діяльність екіпажу станції Tiangong.

Порівняно з попередньою моделлю серії, Tianlian-2 (03), запущеною в липні 2022 року, новий супутник отримав низку технічних удосконалень. Зокрема, його пропускна здатність і швидкість відгуку були значно покращені. Такі зміни, за словами представників CASC, спрямовані на задоволення зростаючих внутрішніх потреб у передачі даних і управлінні космічними апаратами, а також на підвищення автономності та безпеки китайської системи другого покоління. Ці оновлення відображають амбітні плани країни в освоєнні космосу та прагнення до технологічної незалежності.

Історія програми Tianlian розпочалася в 2008 році з запуску першого супутника серії — Tianlian-1 (01). Згодом до нього приєдналися Tianlian-1 (02) і (03), які наразі виведені на так звані орбіти-кладовища вище геостаціонарного поясу, як свідчать дані космічного відстеження Космічних сил США. Натомість Tianlian-1 (04) і (05), а також супутники другого покоління Tianlian-2 (01), (02) і (03) продовжують активно функціонувати на своїх позиціях. Запуск Tianlian-2 (04) лише зміцнює цю мережу, роблячи її ключовим елементом китайської космічної інфраструктури.

Розробкою нового супутника займалася Китайська академія космічних технологій (CAST) — провідний інститут із виробництва космічних апаратів, що входить до структури CASC, головного державного підрядника в космічній галузі Китаю. Ракета Long March 3B, яка вивела супутник на орбіту, була створена Китайською академією технологій носіїв (CALT), ще одним підрозділом CASC. Ця ракета, що працює на гіперголічному паливі, уже давно є основним інструментом Китаю для запусків на геосинхронну орбіту, демонструючи свою надійність і ефективність.

Запуск Tianlian-2 (04) став 15-ю орбітальною місією Китаю в 2025 році. Перед цим країна здійснила два запуски ракет Ceres-1, розроблених комерційною компанією Galactic Energy. Перший відбувся 17 березня з космодрому Цзюцюань у північно-західному Китаї, коли вісім супутників, зокрема шість комерційних метеорологічних, були виведені на орбіту. Другий запуск, що відбувся лише через чотири дні на тому ж майданчику, доставив ще шість супутників для метеорологічної мережі Yunyao-1. Galactic Energy також готується до дебюту більших ракет — твердопаливної Ceres-2 і керосиново-кисневої Pallas-1, які мають стартувати пізніше цього року.

Хоча CASC поки не оприлюднила детального плану запусків на 2025 рік, Китай явно націлений на значне збільшення космічної активності. Завдяки розширенню можливостей космодромів, реалізації проєктів мегасузір’їв і появі нових ракет-носіїв країна може прагнути до 100 або навіть більше запусків протягом року. Це значно перевищить національний рекорд у 68 стартів, встановлений у 2024 році. Очікується також зростання комерційної активності, зокрема дебют кількох нових ракет середньої вантажопідйомності, деякі з яких можуть бути багаторазовими.

Серед ключових місій цього року — пілотовані польоти Shenzhou-20 і Shenzhou-21 до станції Tiangong, а також запуск Tianwen-2, місії з повернення зразків із навколоземного астероїда, що планується на травень із Січана на ракеті Long March 3B. Усе це свідчить про те, що Китай не лише зміцнює свої позиції в космічній сфері, але й активно рухається до нових наукових і технологічних горизонтів.