Китай здійснив перше пілотоване занурення під арктичним льодом

Китай завершив свою п'ятнадцяту та найбільшу наукову експедицію до Північного Льодовитого океану, під час якої вперше здійснив пілотоване занурення під арктичним льодом. Місія, яка завершилася минулого місяця, стала важливою віхою у дослідженні полярних регіонів та продемонструвала зростаючі технологічні можливості Китаю у сфері глибоководних досліджень.

Експедиція також ознаменувала перше у світі координоване занурення пілотованого та безпілотного підводних апаратів у полярному регіоні. Під час занурень дослідники зібрали сотні глибоководних зразків та отримали дані про біорізноманіття, гідрологію океану, стан морського льоду та хімічний склад води. Експедиція охопила широку територію центральної частини Північного Льодовитого океану, надавши цінну інформацію про глибоководні екосистеми та зміну клімату з метою підтримки аналізу даних та покращення розуміння змін арктичного середовища.

Остання арктична експедиція Китаю об'єднала передовий дослідницький флот, до якого увійшли побудований у Китаї криголам Сюелун 2, криголам Цзіді, дослідницьке судно Таньсо 3 та науково-дослідне судно Шеньхай 1, яке несло пілотований підводний апарат Цзяолун. Про це повідомила газета South China Morning Post.

Флот відправився з міста Циндао у східній провінції Шаньдун у липні та пройшов на північ до широти сімдесят сім з половиною градусів, проводячи дослідження морського середовища та глибоководні занурення, повідомляє китайське центральне телебачення. Масштабна місія, яка стала найбільшою арктичною експедицією країни на сьогоднішній день, завершилася двадцять шостого вересня, коли останні сто дослідників повернулися до Шанхаю на борту Сюелун 2.

Модернізований підводний апарат Цзяолун здійснив перші пілотовані занурення Китаю у покритих льодом арктичних водах, збираючи цінні дані та зразки з екстремальних глибин. За словами Фу Веньтао, головного пілота пілотованого підводного апарата Цзяолун, команда розширила звичайний метод роботи судна в одній точці під час арктичної місії. Вони здійснили координоване занурення з дистанційно керованим апаратом, вирішуючи такі проблеми, як підводний зв'язок, точність позиціонування та синхронізований рух.

Фу зазначив, що успішне випробування стало важливим кроком до більш складних спільних операцій у майбутніх глибоководних експедиціях. Ця технологічна інновація відкриває нові можливості для проведення комплексних досліджень у важкодоступних полярних регіонах, де координація між різними типами підводних апаратів може значно підвищити ефективність наукової роботи.

У серпні арктична експедиція Китаю здійснила серію спільних занурень за участю пілотованого підводного апарата Цзяолун та дистанційно керованого апарата, що стало новою віхою у полярних дослідженнях. Під час цих місій два апарати знімали один одного під водою, одночасно збираючи цінний біологічний та геологічний матеріал з арктичного морського дна.

Протягом більш ніж десяти занурень Цзяолун зібрав сто вісімдесят три біологічні зразки, включаючи креветок, морських павуків та актиній, а також зразки осаду, гірських порід та морської води для подальшого аналізу. Національний центр глибоководних досліджень у Циндао повідомив, що біологічні та геологічні зразки, зібрані під час арктичних занурень, мали помітно вищу якість порівняно з тими, що отримані традиційними методами тралення.

Ці покращені зразки, як очікується, підтримають більш точну морфологічну ідентифікацію та подальші наукові дослідження. Висока якість зібраного матеріалу дозволить ученим краще зрозуміти структуру та функціонування арктичних екосистем, а також відстежити зміни, що відбуваються в цьому чутливому регіоні під впливом глобального потепління.

Крім того, дослідники з Другого інституту океанографії при Міністерстві природних ресурсів Китаю використовували інструменти штучного інтелекту та методи виявлення екологічної ДНК для покращення ідентифікації та класифікації глибоководних організмів. Це стало кроком вперед в інтеграції передових технологій у морські дослідження.

Використання штучного інтелекту дозволяє швидше та точніше аналізувати великі обсяги даних, зібраних під час експедиції, тоді як технологія екологічної ДНК дає змогу виявляти присутність організмів навіть без їх безпосереднього спостереження або відлову. Ці методи особливо корисні в арктичних умовах, де традиційні способи збору біологічних даних можуть бути обмежені екстремальними температурами та складними льодовими умовами.

Експедиція демонструє зростаючі амбіції Китаю у дослідженні Арктики та його прагнення відігравати більш значну роль у вивченні полярних регіонів. Арктика стає все більш важливою для наукових досліджень через швидкі зміни клімату, які відбуваються в цьому регіоні швидше, ніж у будь-якій іншій частині планети.

Дані, зібрані під час цієї експедиції, допоможуть ученим краще зрозуміти процеси, що відбуваються в Північному Льодовитому океані, включаючи зміни в морських екосистемах, танення льоду та зміни в океанічній циркуляції. Ця інформація має критичне значення для прогнозування майбутніх змін клімату та їх впливу на глобальну екосистему.

Успішне завершення п'ятнадцятої арктичної експедиції Китаю підкреслює технологічний прогрес країни у галузі глибоководних досліджень та її зростаючу роль у міжнародних полярних дослідженнях. Координоване використання пілотованих та безпілотних підводних апаратів відкриває нові можливості для проведення комплексних наукових досліджень у найвіддаленіших та найскладніших для вивчення регіонах світового океану.