Китайські інженери врятували два супутники за допомогою гравітаційного маневру

15 березня о 20:15 за пекінським часом Китай здійснив запуск двох супутників за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2C» з розгінним блоком «Юаньчжен-1S». Хоча перший і другий ступені ракети відпрацювали успішно, технічні проблеми з верхнім ступенем завадили супутникам досягти запланованої орбіти.

Ситуація стала несподіванкою для фахівців Центру космічних технологій та інженерії (CSU), які керують космічною місією. Інженерна група швидко оцінила стан супутників і виявила, що вони опинилися значно ближче до Землі, ніж планувалося, та втратили стабільність. Через пошкодження, отримані під час невдалого запуску, супутники не могли поглинати достатньо сонячного світла для виконання коригувального маневру.

Протягом кількох місяців китайські інженери намагалися знайти рішення, включаючи можливість спрямувати супутники на входження в атмосферу для згоряння. Однак врешті-решт було знайдено інноваційне рішення з використанням гравітаційного маневру.

Чжан Хао, дослідник CSU, чия команда очолила рятувальну операцію, розповів про складнощі місії: «Це була перша запускова місія, за якою я спостерігав, і спочатку я навіть не думав про можливість технічного збою. Якби супутники було втрачено, це означало б марнування років роботи та вкладених коштів. Це також стало б моральним ударом для команди. На щастя, цього не сталося. Ми розділилися на дві групи. Одна команда дистанційно керувала двигунами супутників для уповільнення обертання. Моя команда займалася розрахунками оптимального маршруту для повернення супутників на правильну орбіту».

Інженери використали гравітаційний вплив Землі, Місяця та Сонця для спрямування супутників на потрібні орбіти. Цей маневр не лише врятував місію, але й продемонстрував потенційно революційний метод для далекого космічного навігування.

Врятовані супутники DRO-A та DRO-B приєдналися до раніше запущеного супутника DRO-L, формуючи орбітальне угруповання для забезпечення навігаційних послуг космічних апаратів. За словами дослідника CSU Мао Сіньюаня, ці супутники дозволять наземним операторам визначати місцезнаходження космічного корабля за три години, що значно швидше порівняно з нинішніми наземними системами позиціонування, яким потрібно два-три дні. Мао також зазначив, що система уможливить керування безпілотними космічними апаратами та автономну навігацію.

Ці супутники є частиною китайської програми розширення присутності навколо Землі та Місяця. Можливість автономного керування стане особливо важливою, коли Китай розпочне пілотовані місії до Місяця, заплановані на 2030 рік, та запуски вантажів для підтримки запропонованої Міжнародної місячної дослідницької станції.

Успішне відновлення роботи супутників демонструє значний прогрес китайської космічної програми та її спроможність вирішувати складні технічні проблеми. Використання гравітаційного маневру для порятунку супутників також відкриває нові можливості для майбутніх космічних місій, особливо в контексті далеких космічних подорожей, де такі методи можуть стати ключовими для економії палива та ресурсів.