Любителі солодкого можуть бути більш доброзичливими

Чи може любов до солодкого впливати на характер? Дослідження, проведені вченими з різних країн, підтверджують: люди, які віддають перевагу солодкій їжі, частіше виявляють доброзичливість і схильність до соціальної взаємодії.

Згідно з теорією концептуальних метафор, поширені вирази на кшталт «любов — це солодке» можуть мати не лише лінгвістичний, а й психологічний вплив, підсвідомо формуючи поведінку. Майкл Шефер, нейропсихолог із Медичної школи Берліна, пояснює, що такі метафори можуть бути основою для певних моделей поведінки, зокрема соціальної взаємодії.

Одним із перших, хто досліджував цю тему, став Браян Маєр, психолог з Геттісбургського коледжу в США. У 2012 році його команда підтвердила, що люди часто асоціюють любов до солодкого з доброзичливістю. У серії експериментів учасники, які їли шоколад, частіше проявляли готовність допомагати іншим, порівняно з тими, хто отримував несолодку їжу, наприклад, крекери. Ба більше, люди, які зізнавалися в любові до солодкого, виявляли більшу соціальну відповідальність, наприклад, погоджувалися допомагати у прибиранні міста після повені.

Проте не всі вчені погоджуються з цими висновками. У 2014 році канадський психолог Майкл Ештон з Університету Брока спробував відтворити результати експерименту, залучивши більшу вибірку учасників. Він не зміг виявити значущого зв’язку між схильністю до солодкого та доброзичливістю. Вчені дійшли висновку, що соціальність особистості не має суттєвої залежності від смакових уподобань.

Незважаючи на суперечливі результати, подальші дослідження все ж підтвердили можливий зв’язок між солодкою їжею та соціальною поведінкою. Оскільки культура значно впливає на харчові вподобання та темперамент, команда Маєра вирішила розширити дослідження на кілька країн. Спільно з Шефером вони провели експеримент, залучивши учасників із Китаю, Німеччини, Мексики та США. Респонденти оцінювали свої вподобання щодо різних смаків — солодкого, солоного, кислого, гіркого та гострого, а також проходили тестування на п’ять основних рис особистості, серед яких доброзичливість. Дослідники підтвердили, що зв’язок між перевагою солодкого та більшою соціальністю простежується і в різних культурах.

Однак науковці визнають певні обмеження дослідження. Наприклад, учасники самостійно оцінювали свої особистісні риси, що могло вплинути на результати. Люди, які люблять солодке, можуть лише сприймати себе як доброзичливих, тоді як їхня реальна поведінка може відрізнятися від цього сприйняття.

Шефер також зауважує, що доброзичливість може бути пов’язана не лише із солодким смаком. В окремих культурах ця риса простежується і серед любителів солоної їжі, хоча докази такого зв’язку наразі слабші.

Причини зв’язку між смаковими вподобаннями та соціальністю поки що залишаються предметом дискусій. Одна з гіпотез полягає в тому, що ця асоціація формується ще в дитинстві. Малюки можуть пов’язувати смак материнського молока чи дитячих сумішей зі спокоєм і турботою, що пізніше переноситься у доросле життя.

Інша теорія свідчить, що любов до солодкого може мати еволюційні корені. Солодкі продукти є джерелом швидкої енергії, а їхній смак сигналізує про безпечність, на відміну від гірких речовин, які часто асоціюються з токсичністю. Це могло сприяти формуванню позитивного ставлення до солодкого та його асоціації з доброзичливістю.

Окрім особистісних характеристик, вчені також вивчають зв’язок між споживанням солодкого та іншими психологічними аспектами, наприклад, ожирінням і депресією. У 2021 році Шефер та його колега Айлін Гарбо досліджували можливість використання солодкого смаку для поліпшення психоемоційного стану людини. Вони припустили, що тренування смакових рецепторів до солодкого може впливати на рівень соціальності та навіть допомагати в лікуванні депресії або боротьбі з надмірною вагою.

Проте дослідники застерігають, що ця галузь науки перебуває на ранніх етапах розвитку, і наразі немає достатньо доказів, щоб використовувати ці знання в медичних цілях. Вони наголошують, що зв’язок між харчовими вподобаннями та характером є складним і залежить від багатьох факторів, включаючи культуру, дитячий досвід та індивідуальні особливості кожної людини.