Люди «сови» можуть мати підвищену схильність до алкоголізму та депресії

Поширене уявлення про «сов», людей, які від природи схильні пізно лягати спати та пізно прокидатися, часто асоціюється з творчістю або певним стилем життя. Однак нове наукове дослідження, проведене вченими з Університету Суррея (Велика Британія), додає тривожну ноту до цього образу, вказуючи на підвищений ризик розвитку депресії серед людей з вечірнім хронотипом. Дослідники припускають, що цей зв'язок не є випадковим, а опосередкований цілою низкою факторів, зокрема гіршою якістю сну, нижчим рівнем усвідомленості (майндфулнес) та більшими труднощами у вираженні емоцій, а також частішим вживанням алкоголю.

У дослідженні взяли участь 546 студентів університету, середній вік яких становив близько 20 років — група населення, де вечірній хронотип є досить поширеним. Учасники заповнювали електронні анкети, які дозволили зібрати детальну інформацію про їхні звички сну, психічний стан та споживання алкоголю. На основі відповідей вчені визначали індивідуальний хронотип кожного учасника — його природну схильність до певного режиму сну та неспання. Опитувальники також містили шкали для оцінки симптомів депресії, рівня усвідомленості (зокрема, здатності діяти усвідомлено та описувати свої почуття), особливостей мислення (наприклад, схильності до румінації — нав'язливого «прокручування» негативних думок) та суб'єктивної якості сну.

Аналіз зібраних даних виявив чіткий та статистично значущий зв'язок між вечірнім хронотипом («совами») та вищим рівнем депресивних симптомів порівняно з тими, хто мав помірний або ранковий («жайворонки») режим сну. Дослідники встановили, що «сови», як правило, повідомляли про гіршу якість сну порівняно з «жайворонками». Це часто призводить до підвищеної денної сонливості, зниження концентрації уваги та зменшення здатності усвідомлювати поточний момент, бути «тут і зараз».

Саймон Еванс, викладач нейронаук в Університеті Суррея та провідний автор дослідження, наголосив на важливості розуміння цього зв'язку в сучасному контексті. «Значна частина — близько 50% — молодих людей є „совами“, а рівень депресії серед молоді зараз вищий, ніж будь-коли. Тому вивчення цього зв'язку є важливим», — зазначив він. Дійсно, сучасний ритм життя, особливо вимоги навчання та роботи, часто змушують людей з вечірнім хронотипом діяти всупереч своїй біологічній природі, рано вставати, що може призводити до хронічного недосипання та посилення стресу.

Дослідження пішло далі простого встановлення кореляції, спробувавши визначити механізми, що лежать в основі зв'язку між вечірнім хронотипом та депресією. Вчені виявили, що вищі показники депресії серед «сов» значною мірою пояснюються кількома факторами, що виступають посередниками (медіаторами). Ключовими з них виявилися нижчий рівень усвідомленості (особливо такий її аспект, як «дія з усвідомленням» — здатність концентруватися на поточній дії, не відволікаючись), гірша якість сну та вищий рівень споживання алкоголю. «Що ще важливіше, так це висновок, що зв'язок між хронотипом та депресією був повністю опосередкований певними аспектами усвідомленості — зокрема, „дією з усвідомленням“ — якістю сну та споживанням алкоголю. Це означає, що саме ці фактори, схоже, пояснюють, чому „сови“ повідомляють про більшу кількість симптомів депресії», — продовжив Еванс.

Алкоголь у цьому контексті розглядається як особливо значущий медіатор. Відомо, що він сам по собі є депресантом центральної нервової системи і може посилювати депресивні симптоми. Крім того, хоча алкоголь може спочатку полегшувати засинання, він суттєво погіршує якість сну в другій половині ночі, роблячи його більш фрагментованим та менш відновлювальним. Таким чином, «сови», які можуть вдаватися до алкоголю як до способу розслабитися ввечері або впоратися зі стресом, ризикують потрапити у замкнене коло, де алкоголь погіршує сон та настрій, що, своєю чергою, може провокувати подальше вживання алкоголю. «Ці результати узгоджуються з попередніми дослідженнями, що пов'язують поганий сон та алкоголь з депресією», — зазначили дослідники.

Водночас дослідження вказало і на потенційні захисні фактори. Вищі показники за шкалами усвідомленості, зокрема «дія з усвідомленням» та «опис почуттів» (здатність ідентифікувати та вербалізувати свої емоції), асоціювалися зі зниженим ризиком депресії. «Ранкові типи демонструють вищий рівень „дії з усвідомленням“ через їхню схильність краще спати, і, отже, мають нижчий ризик втоми, неуважності та блукання думок протягом дня», — написала дослідницька група. Це свідчить про те, що розвиток навичок усвідомленості може бути особливо корисним для «сов».

На щастя, існують практичні кроки, які можуть допомогти людям з вечірнім хронотипом покращити свій стан та знизити ризик депресії. Поліпшення гігієни сну має першочергове значення. Це включає дотримання максимально регулярного графіка сну (навіть у вихідні), скорочення часу використання екранів (телефонів, комп'ютерів) перед сном, створення комфортного середовища для сну (темрява, тиша, прохолода). Встановлення певних заспокійливих вечірніх ритуалів також може сприяти покращенню звичок сну. Використання фільтрів синього світла на мобільних пристроях та встановлення послідовного часу відходу до сну можуть сприяти кращій якості сну. Окрім цього, важливим є зменшення або повна відмова від споживання алкоголю, особливо у вечірній час. Практика вправ на усвідомленість, таких як керована медитація або просто свідоме спостереження за своїм диханням та відчуттями, може допомогти стабілізувати психічний стан у довгостроковій перспективі.

«З огляду на зростаючу популярність тренінгів з усвідомленості для покращення психічного здоров'я, поточні результати вказують на те, що при розробці інтервенцій на основі усвідомленості слід надавати пріоритет посиленню аспекту „дії з усвідомленням“», — підсумували дослідники.

Варто зазначити, що це не перше дослідження, яке вказує на вразливість «сов» до депресії. Попередні роботи також виявляли подібний зв'язок. Деякі дослідники пов'язують це, зокрема, з впливом штучного освітлення у вечірній та нічний час. Вплив яскравого світла, особливо синього спектру від екранів, пригнічує вироблення мелатоніну (гормону сну) та може порушувати циркадні ритми, негативно впливаючи на психічне здоров'я. «Загалом, ми виявили, що хронічний вплив яскравого світла — навіть такого, яке ви відчуваєте у власній вітальні — підвищує рівень певного гормону стресу в організмі, що призводить до депресії та знижує когнітивні функції», — зазначав раніше Самер Хаттар, дослідник з Університету Джонса Гопкінса.

«Сови», які віддають перевагу активності ввечері, часто сплять у світлу частину доби, коли світ навколо них найбільш активний. Цей дисонанс між внутрішнім біологічним годинником та соціальними вимогами може призводити до низки проблем, включаючи підвищений ризик депресії. Особливо вразливими є люди, що працюють у нічні зміни або ведуть спосіб життя, який вимагає нічної активності.

«Якби існував простий спосіб знизити ризик розвитку депресії, більшість людей ним би скористалися», — зауважує Еванс. Хоча зміна хронотипу є складною задачею, результати дослідження вказують на конкретні сфери — якість сну, усвідомленість та споживання алкоголю — робота над якими може суттєво допомогти «совам» покращити своє психічне здоров'я та знизити ризики.