Люди в усьому світі надають перевагу самостійним рішенням

Масштабне міжнародне дослідження виявило універсальну тенденцію людської поведінки: незалежно від культури та країни проживання, люди надають перевагу самостійному прийняттю рішень замість звернення за порадами до інших. Дослідження охопило 13 мов, 12 дослідницьких команд та 12 країн на п'яти континентах.

Результати, опубліковані у виданні Proceedings B Королівського товариства, демонструють, що люди в усьому світі віддають перевагу стратегіям, орієнтованим на власні роздуми, а не на поради чи інші зовнішні джерела інформації. Ця спільна реакція проявилася в різних культурах та на всіх досліджуваних територіях, що свідчить про те, що люди по всьому світу сьогодні віддають перевагу «внутрішньо орієнтованим шляхам прийняття рішень» як нормі.

«Важливо вивчати, як люди воліють приймати рішення — приймаючи поради, слідуючи мудрості натовпу, довіряючи своїм інстинктивним реакціям чи покладаючись на власні міркування — оскільки ці переваги, ймовірно, впливають на те, як люди насправді приймають рішення та як вони реагують на те, як інституції формулюють для них вибір», — каже старший автор дослідження Едуард Машері, професор історії та філософії науки та директор Центру філософії науки Піттсбурзького університету.

Машері підкреслює важливість міжкультурного підходу: «Але ми не повинні припускати a priori, що переваги глобальної півночі поділяє решта світу. Натхненням для досліджень у рамках проєкту „Географія філософії“, включаючи це дослідження, є те, що поведінкові науковці повинні вивчати концепції та переваги в ретельно міжкультурному ключі, від малих до великих суспільств, від промислових до сільських умов, від освічених до менш освічених популяцій».

Провідний автор дослідження Ігор Гроссман з Університету Ватерлоо в Канаді додає, що ця поширена самостійність не має коріння в освіті, політиці чи релігійному походженні. Дослідницькі команди працювали від Піттсбурга до Ратгерса та Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, від Еквадору та Перу до Онтаріо, від Південної Африки до Марокко, від Сербії до Індії та Японії.

Автори зазначають, що універсальність їхніх висновків щодо переваги самостійності вимагає переосмислення давно усталеної передумови в культурній психології про незалежну та взаємозалежну діяльність. Навіть найбільш взаємозалежні групи в дослідженні показали схильність до приватних роздумів.

«Хоча взаємозалежні культури частіше розглядали поради, ніж незалежні культури, навіть у найбільш взаємозалежних групах типовою реакцією було „діяти самостійно“, навіть якщо це суперечило рекомендаціям друзів чи родини», — каже Гроссман.

Машері, чия листопадова публікація привернула міжнародну увагу, коли дослідницькі групи віддали перевагу поезії, створеній штучним інтелектом, перед творами великих поетів, каже, що найбільш несподіваним для дюжини дослідницьких команд було те, що культурні відмінності в уподобаннях людей виявилися такими незначними.

«Можна було б подумати, що якщо щось має відрізнятися між культурами та середовищами, то це переваги щодо того, як приймати рішення, оскільки рішення, можливо, приймаються досить по-різному в різних культурах. Але, схоже, це не так», — каже він.

«Нас також зацікавило те, що люди мали мало апетиту до мудрості натовпу, незважаючи на те, що часто, хоча й не завжди, слідування мудрості натовпу призводить до кращих рішень».

За задумом дослідження представляло шість повсякденних дилем, серед яких посадка сільськогосподарських культур або допомога сусідові. Антропологи, філософи та лінгвісти з поширених дослідницьких команд співпрацювали глобально та на місцях, щоб краще зрозуміти свою конкретну вибіркову групу. Їхнім наміром було з'ясувати, як різні народи та культури приходять до рішень, дозволяючи як остаточні рішення, засновані на внутрішніх роздумах, так і поради чи думки, отримані від інших.

«Ми також спостерігали іншу майже універсальну тенденцію: коли ми запитували тих самих людей, кого, на їхню думку, обрали б люди з їхньої культури, люди частіше розглядали поради своїх друзів», — каже Гроссман.

«Іншими словами, хоча більшість воліла приймати рішення самостійно, дивлячись на дилему рішення власними очима, вони частіше розглядали поради друзів, коли робили крок назад і розглядали перспективи інших. Це варто відзначити, оскільки — за інших рівних умов — зробити крок назад і розглянути поради інших насправді є мудрішою стратегією в невизначених дилемах».

Фінансування цього дослідження надійшло від Фонду Джона Темплтона, Ради досліджень соціальних та гуманітарних наук Канади та Благодійного фонду Темплтон Ворлд.