Лише 3,6% старшокласників мають безпечний рівень здоров'я — дослідження

Вчені з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка провели комплексне дослідження рівня соматичного здоров'я учнів старших класів. У дослідженні взяли участь 84 учні віком 16−17 років, з них 40 дівчат і 44 хлопці.

Дослідники використали методику експрес-оцінки рівня фізичного здоров'я за Г. Л. Апанасенком, яка дозволяє всебічно оцінити антропометричні показники та функціональний стан серцево-судинної, дихальної і м'язової систем організму.

За результатами дослідження виявлено, що у більшості старшокласників (81%) індекс маси тіла відповідає середньому рівню, що свідчить про гармонійність їхньої статури. Проте у 40% дівчат цей показник виявився нижчим за середній.

Щодо функціональних можливостей дихальної системи, високий рівень життєвого індексу зафіксовано у 36,4% хлопців і лише 7,5% дівчат. Середній рівень мають 9,1% хлопців і 47,5% дівчат. Низький рівень виявлено у приблизно однакової кількості учнів обох статей — 22,7% хлопців і 20% дівчат.

Показники силового індексу у 75% досліджуваних хлопців відповідають середньому та вищому за середній рівень. Натомість у більшості дівчат (95%) цей показник відповідає низькому й нижчому за середній рівень.

Індекс Робінсона, який характеризує функції серцево-судинної системи, виявився вищим за середній та високим у 59,1% хлопців і 50% дівчат. Середній рівень зафіксовано у 22,7% хлопців і лише 5% дівчат. Нижчий за середній рівень мають 18,2% хлопців та 45% дівчат.

Найкращі результати показала функціональна проба Мартіне-Кушелевського — у більшості досліджуваних (89,3%) зафіксовано високий рівень, у решти (10,7%) — рівень вищий за середній.

Загальна оцінка рівня соматичного здоров'я показала, що низький рівень мають 9,1% хлопців і 15% дівчат. Нижчий за середній рівень виявлено у 47,7% хлопців і 40% дівчат. Середній рівень зафіксовано у 38,7% хлопців і 42,5% дівчат. Лише 4,5% хлопців та 2,5% дівчат мають рівень соматичного здоров'я вищий за середній. Високого рівня здоров'я не зафіксовано у жодного з досліджуваних учнів.

Відповідно до методики Г. Л. Апанасенка, дослідники розподілили учнів на три групи за рівнем здоров'я. До групи з «безпечним рівнем» потрапили лише 3 учні (3,6% від загальної кількості). До «групи ризику» віднесено 34 учні (40,5%), які мають середній рівень соматичного здоров'я. Найбільшою виявилася група з «небезпечним» рівнем здоров'я — 47 учнів (55,9%), з яких 25 хлопців і 22 дівчини.

Науковці пояснюють такі результати впливом різноманітних негативних чинників. До традиційних факторів, як-от гіподинамія, нераціональне харчування, недотримання режиму дня і сну, шкідливі звички, порушення санітарно-гігієнічних умов навчання та зниження ефективності просвітницької роботи щодо ведення здорового способу життя, додалися нові виклики, пов'язані з війною. Це відсутність безпеки, повітряні тривоги, загроза обстрілів, значне погіршення екологічної ситуації, знищення спортивної інфраструктури.

За даними Державної служби якості освіти, кількість учнів, які почуваються тривожно і напружено, за останній рік збільшилася майже удвічі. У школярів з'явилися розлади сну, проблеми з апетитом, знизилась успішність у школі.

Дослідження проводили Галина Ковальчук, кандидат біологічних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін, географії та екології; Оксана Лупак, кандидат сільськогосподарських наук, доцент тієї ж кафедри; та Віталій Філь, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри медико-біологічних дисциплін, географії та екології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.