Магнітні таємниці: Дослідження Східноєвропейського кратону

Колектив українських вчених з Інституту геофізики ім. С. Суботіна НАН України провів унікальне дослідження південно-західного кордону Східноєвропейського кратону (EEC), використовуючи передові методи тривимірного магнітного моделювання. Дослідження розкриває складну структуру земної кори та її магнітні особливості.

Науковці проаналізували аномальне магнітне поле за допомогою наземних, аерокосмічних та супутникових зйомок, створивши детальну тривимірну модель кристалічної кори. Особливістю дослідження стало вивчення лінії Тейссейре-Торнквіста (TTL), яка розділяє різні геологічні структури.

Головним результатом стало виявлення двох гілок TTL з різними напрямками простягання — північно-західної (305°) та південно-східної (330°). Ці гілки формують унікальне потрійне з'єднання з шовною зоною Фенноскандія-Сарматія. Магнітна інтенсивність глибинних джерел коливається в межах 0,5−3,2 А/м, що вказує на наявність магматичних порід мафічного та ультрамафічного складу.

Дослідження показало, що уздовж південно-західного кордону Фенноскандії магнітні джерела реєструються майже безперервно. Вони мають перпендикулярне з'єднання з джерелами самого Східноєвропейського кратону та датуються більш пізнім періодом.

Важливою знахідкою стало виділення перехідного типу земної кори між Східноєвропейською платформою та Західноєвропейською платформою. Цей перехідний шар підстилається нижньою корою EEC.

Науковці встановили, що магнітні джерела, пов'язані з TTL, характеризують різні режими розвитку її гілок. Північно-західна гілка демонструє переважно режим розтягнення, тоді як південно-східна — здебільшого режим стиснення.

Унікальність дослідження полягає в комплексному підході до вивчення глибинної будови земної кори. Вчені використали дані наземних, аерокосмічних та супутникових зйомок, що дозволило створити максимально точну магнітну модель.

Результати мають важливе значення для розуміння геологічної еволюції європейського континенту. Вони розкривають механізми формування тектонічних структур, магматичної активності та геодинамічних процесів протягом мільйонів років.

Дослідження проведено колективом вчених у складі І.К. Пашкевич, М.І. Орлюк, М.І. Бакаржієвої та А.В. Марченка. Робота опублікована в Геофізичному журналі та представляє значний внесок у вивчення глибинної будови земної кори.