Марокко стало світовим центром полювання на метеорити

Коли у вересні вогняна куля впала на кам'янисті рівнини південно-східного Марокко, 52-річний торговець Мохамед Бенітжіт поповнив рахунок на телефоні, запакував крихітний магніт і трохи одягу та приготувався шукати уламки. «Мені просто потрібно знати, де він впав», — розповів Бенітжіт у селі Ензала біля підніжжя гір Атлас. «Інформація — це все в нашій справі. Її нелегко отримати, оскільки той, хто щось знаходить, любить тримати це при собі», — додав він у коментарі Bloomberg.

Марокко стало одним із найактивніших центрів полювання на метеорити у світі. За останні 20 років країна повідомила про більше падінь метеоритів, ніж будь-яка інша держава, і приблизно половина всіх наукових публікацій про метеорити базується на знахідках, зроблених саме там, за словами Хасни Шеннауї Ауджехане, професорки метеоритики та планетарних наук в Університеті Хасана ІІ в Касабланці.

Метеорити продаються за ціною від кількох сотень доларів в інтернеті до мільйонів на великих аукціонах. Марокко спростило експорт знахідок у рамках зусиль зі стимулювання туризму та створення нових джерел доходу для віддалених регіонів, які постраждали від зміни клімату. Те, що колись було «хобі та ключовою частиною місцевої спадщини», перетворилося на «видобувну діяльність як таку», — зазначила незалежна соціоекономістка Саміра Мізбар.

Метеорити розпадаються на шматки, коли входять в атмосферу Землі, і лише невелика частка з них коли-небудь знаходиться. Більшість тих, що виявлені в Марокко, впали роки чи навіть століття тому і походять з астероїдів, Місяця або Марса. Вони містять кобальт, залізо та нікель, що робить їх магнітними. Серед них також є вуглецеві хондрити, багаті на воду, сірку та вуглецеві сполуки, а також нові типи, які «розширили наші знання про матеріали в поясі астероїдів», — розповів Гай Консольманьо, директор Ватиканської обсерваторії та голова Метеоритного товариства.

Пустельний клімат Марокко добре зберігає уламки, а відкритий ландшафт полегшує їх виявлення. Полювання на метеорити існує тут десятиліттями, перша зареєстрована знахідка датується 1932 роком. Активність різко зросла у 2011 році після падіння вогняної кулі в долині Уед-Драа. Кочівники зібрали шматки, які були продані дилерам. Музей природної історії в Лондоні придбав фрагмент вагою 1,1 кілограма за 330 тисяч фунтів, тоді як фонд Аттарік зберігає фрагмент вагою 7 грамів вартістю 7 тисяч доларів. Високі ціни на так звані марсіанські шматки Тіссінт відображали їхню свіжість, рідкість та походження, оскільки менше 0,3 відсотка фрагментів у колекціях походять з Марса.

Ринок зріс ще швидше у 2020 році, коли Марокко дозволило ліцензованим мисливцям за метеоритами експортувати або продавати до 90 відсотків своїх знахідок після їх реєстрації в Директораті геології, який зберігає решту для наукових записів. Ліцензії безкоштовні та доступні для резидентів, а деякі мисливці тепер організовують туристичні поїздки. Проте «законний або офіційний обіг охоплює лише крихітну частину торгівлі», — зазначила Шеннауї. Вона вважає, що правила збалансовують потреби вчених та торговців, і сподівається, що буде запроваджена система сертифікації для «максимізації прибутку».

Марокко тепер має найменш обмежувальні закони в регіоні. Алжир, Лівія, Єгипет та Туніс забороняють експорт метеоритів, а Мавританія не має спеціального законодавства. Нігер розпочав розслідування після того, як великий марсіанський фрагмент був проданий за 5,3 мільйона доларів на аукціоні Sotheby's.

Вартість метеоритів різко зросла, повідомив Філіп Хек з Музею Філда. Грам місячного метеорита зараз продається більш ніж за 100 доларів, тоді як грам з Марса може перевищувати 1000 доларів. Покупці в Марокко включають сотні магазинів скам'янілостей та метеоритів, а також колекціонерів, таких як Фаузі Чаабі, власник Ynna Holding. «До кількох десятиліть тому кораблі з метеоритами та скам'янілостями покидали Марокко в напрямку Північної Америки та Іспанії без перевірки та регулювання», — розповів Чаабі. «Це боліло мені».

Вересневе падіння вогняної кулі спровокувало ще один масштабний пошук. Близько 100 осіб, деякі на позашляховиках, прочісували пустелю в радіусі 30 миль від Джебель-Аячі, розповів Рашид Аднане, який очолює виборну раду в Міделті. «Це виняткова діяльність», — сказав він. «Вона приваблює туристів та іноземну валюту, всі отримують вигоду».

Місцеві жителі, включаючи пастухів, торговців та посередників, також приєдналися до полювання. Метеорити пропонують рідкісний економічний порятунок. «Ми досить бідні», — сказав Саїд Джагудж, який керує магазином скам'янілостей та метеоритів у Міделті. «Окрім вирощування яблук та метеоритів, робити майже нічого».

Ходять історії про мисливців, які розбагатіли, але Бенітжіт ще не зробив великої знахідки. Його найцінніше відкриття у 2018 році принесло йому близько 1500 дирхамів (162 долари). Стоячи на щотижневому ринку в Ензалі біля крихітного столика, вкритого фрагментами метеоритів, він сказав, що досі не знає, де шукати вогняну кулю, яка впала у вересні. Витягуючи ретельно загорнутий камінь вагою 250 грамів зі своєї сумки, він сказав: «Це прекрасно. Він прилетів з Місяця».