Марс не такий червоний: вчені розкрили справжній колір планети

Протягом століть Марс захоплював людську уяву своїм червонуватим відблиском у нічному небі. Його характерний колір дав планеті прізвисько «Червона планета», але чи справді Марс такий червоний, як ми звикли думати? Хоча з Землі Марс дійсно виглядає червоним, правда про його колір виявляється значно складнішою та менш вогняною, ніж багато хто припускає.

На перший погляд Марс може нагадувати гігантський розжарений вугілля на небі, але його поверхня далека від однорідного червоного кольору. Справжнє джерело червонуватого відтінку Марса криється у присутності оксиду заліза, або іржі, що міститься у пилу та каменях, розкиданих по всій його поверхні. Саме цей іржавий пил надає планеті її характерного вигляду, особливо при спостереженні здалеку.

Зв'язок між четвертою планетою та оксидом заліза є значущим, оскільки оксид заліза також є речовиною, що надає земній іржі червонуватого кольору. Насправді, аналогія цілком доречна — так само, як іржа утворюється, коли залізо реагує з киснем на Землі, поверхня Марса подібним чином містить окислений шар заліза, який за відповідних умов набуває іржаво-коричневого або бежевого відтінку.

Попри те, що Марс відомий як «Червона планета», його поверхня не домінується яскравими червоними тонами. Детальніший погляд на знімки з марсоходів та супутників розкриває значно складнішу палітру кольорів. Поверхня Марса виглядає переважно у відтінках іржаво-коричневого та приглушеного помаранчевого з відтінками бежевого, які розбавляють домінуючий колір.

Не всі частини Червоної планети виглядають однаково. Полюси планети вкриті льодом, який виглядає білим, особливо під час холодніших сезонів на Марсі. Ці льодові шапки складаються із замерзлої води та вуглекислого газу — останній відомий як «сухий лід» — який проходить захоплюючий цикл. Коли сонячне світло потрапляє на полярні регіони, сухий лід випаровується, зменшуючи льодові шапки. З настанням ночі льодові шапки знову зростають, даючи вченим драматичний погляд на сезонні зміни планети.

Хоча червоний відтінок планети часто підкреслюється на зображеннях, справжні кольори планети стають ще більш захоплюючими при спостереженні через різні спектри світла. Наприклад, вчені використовують спеціалізовані камери, які можуть виявляти ультрафіолетове та інфрачервоне світло, розкриваючи особливості, невидимі людському оку. Ці спеціалізовані спостереження допомагають дослідникам краще зрозуміти поверхню планети, її атмосферу та навіть її потенціал для підтримки життя.

Червону планету також спостерігають в інфрачервоному світлі — спектрі, який показує нам особливості, не видимі на звичайних фотографіях. Хоча ці інфрачервоні зображення не є «справжніми» кольорами, оскільки люди не можуть бачити інфрачервоне світло, дослідники використовують «штучні кольори», щоб виділити особливості поверхні планети та детальніше вивчити її географію.

Крім того, космічний апарат NASA MAVEN, який вивчає атмосферу Марса, також робить ультрафіолетові знімки, надаючи вченим унікальну перспективу на планету. Такі зображення є вирішальними для розуміння історії Марса та його потенціалу колись мати рідку воду.

Хоча Марс може виглядати червоним неозброєним оком, його справжній вигляд є більш складним та багатогранним, ніж багато хто усвідомлює. Завдяки сучасним технологіям та дослідженням вчені отримують нові уявлення про марсіанський ландшафт, проливаючи світло на його особливості способами, які колись були неможливими. Хоча «червоний» колір Марса є знаковим, саме тонкі варіації його вигляду, видимі через інфрачервоний та ультрафіолетовий спектри, продовжують привертати увагу дослідників та ентузіастів космосу.

Стародавні цивілізації по всьому світу спостерігали планету в нічному небі, відзначаючи її червонувате сяйво. Римляни, наприклад, назвали планету на честь свого бога війни, вважаючи, що її колір нагадує кров. Цей зв'язок між кров'ю та Марсом не був цілком помилковим, оскільки оксид заліза на його поверхні має схожість із залізом, що міститься в гемоглобіні — молекулі, яка надає крові червоного кольору.

Сучасні дослідження продовжують розкривати таємниці Марса, показуючи, що його колір є результатом складних геологічних процесів, які відбувалися протягом мільйонів років. Розуміння справжнього кольору Марса не лише задовольняє наукову цікавість, але й допомагає у плануванні майбутніх місій на планету, оскільки точне знання її поверхневих характеристик є критично важливим для успішного дослідження.