Марсіанський вуглецевий цикл: таємниця прихованої життєздатності

Вчені з NASA зробили епохальне відкриття, яке може кардинально змінити наше розуміння потенційної життєздатності Марса. Марсохід Curiosity, досліджуючи гору Шарп у кратері Гейл, виявив несподівані докази складного вуглецевого циклу, який раніше був прихований від супутникових сканувань.

Дослідження, опубліковане у престижному науковому журналі Science, розкриває унікальні характеристики марсіанських порід. Команда дослідників під керівництвом Бена Тутоло з Університету Калгарі виявила значну кількість мінералу сидериту — залізовуглецевої сполуки, яка становить від 5% до 10% загальної ваги зразка гірських порід.

Принципова важливість цього відкриття полягає в тому, що воно вперше надає реальні докази існування вуглецевого циклу на Марсі. На Землі такий цикл є ключовим механізмом підтримки життя, забезпечуючи обіг вуглецю між атмосферою, сушею та океаном. Марс, на відміну від нашої планети, здається мав дещо інакшу, «незбалансовану» версію цього циклу.

Дослідники припускають, що марсіанський вуглецевий цикл відрізнявся від земного через відсутність тектонічних плит. Замість класичного механізму обміну, на Марсі вуглекислий газ, ймовірно, вступав у хімічні реакції з кислотною водою, осідаючи у гірських породах. Цей процес поступово виснажував атмосферу планети, зменшуючи її щільність та температуру.

Яніс Бішоп, старший науковий співробітник Інституту пошуку позаземного розуму (SETI), зазначає, що приблизно 3,5 мільярда років тому, коли на Землі зароджувалося життя, Марс, можливо, мав потенціал для існування біологічних форм. Однак поступова втрата атмосферних газів призвела до того, що планета стала холодною та сухою принаймні 2 мільярди років тому.

Унікальність нинішнього відкриття полягає в тому, що мінерали, зокрема легкорозчинні магнійсульфатні солі, маскували присутність сидериту під час попередніх супутникових досліджень. Це означає, що подібні поклади можуть бути набагато поширенішими, ніж вважалося раніше.

Хоча безпосереднє повернення зразків з поверхні Марса найближчим часом малоймовірне через технічні та бюджетні обмеження, марсохід Curiosity продовжує дослідження. Кожне нове відкриття дозволяє вченим створювати все точніші моделі давнього марсіанського клімату та умов, які могли сприяти зародженню життя.

Ця наукова розвідка не лише розширює наше розуміння geology Марса, але й підкреслює складність та унікальність планетарних процесів. Вона демонструє, наскільки тонкою може бути межа між придатними та непридатними для життя світами, спонукаючи дослідників продовжувати пошуки відповідей на фундаментальні питання про походження та поширення життя у Всесвіті.