Марсохід Curiosity знайшов скелі у формі корала на Марсі

Марсохід Curiosity агентства NASA зробив знімки незвичайних скель у формі корала в кратері Гейл на Марсі. Відкриття було зроблено 24 липня 2025 року, що відповідає 4608-му марсіанському дню місії.

Одну зі скель, яка зазнала вітрової ерозії, було сфотографовано за допомогою камери Mars Hand Lens Imager, розташованої на кінці роботизованої руки марсоходу. Команда Curiosity надала скелі прізвисько Папосо та зазначила, що під час зйомки вона знаходилася приблизно на відстані п'яти сантиметрів від камери.

Того ж дня Curiosity використав свій віддалений мікроскопічний імагер, що є частиною інструменту ChemCam, для спостереження за іншою скелею коралоподібної форми. Дослідники пояснили, що марсохід знаходить багато подібних невеликих утворень, які сформувалися мільярди років тому, коли на Марсі ще існувала рідка вода.

За словами науковців, вода переносила розчинені мінерали в тріщини скель, а потім висихала, залишаючи після себе затверділі мінерали. Протягом еонів піщані бурі поступово стирали навколишні породи, створюючи унікальні форми. Дослідники зазначають, що цей поширений процес можна спостерігати і на Землі, а на Марсі він створив фантастичні форми, включаючи скелю у формі квітки.

Curiosity було запущено 26 листопада 2011 року і стало четвертим марсоходом, який Сполучені Штати відправили на Марс. Місією керує Лабораторія реактивного руху NASA, а в ній беруть участь майже п'ятсот науковців зі Сполучених Штатів та інших країн.

Марсохід досліджує кратер Гейл шириною 154 кілометри та збирає зразки каміння, ґрунту та повітря для аналізу на борту. Апарат розміром з автомобіль має висоту приблизно як баскетболіст та використовує дворметрову роботизовану руку для розміщення інструментів поблизу каміння, обраного для дослідження.

Знахідка коралоподібних скель додає нові докази існування води на Марсі в минулому. Ці утворення свідчать про складні геологічні процеси, які відбувалися на планеті мільярди років тому. Вода відігравала ключову роль у формуванні марсіанського ландшафту, переносячи та відкладаючи мінерали в різних частинах планети.

Процес формування таких структур є результатом тривалої взаємодії між водою, мінералами та атмосферними умовами. Спочатку вода проникала в тріщини та пори скель, розчиняючи та переносячи різні мінерали. Коли вода випаровувалася або відтікала, мінерали кристалізувалися та затвердівали, створюючи міцніші структури всередині більш м'яких порід.

Згодом вітрова ерозія поступово видаляла м'якші частини каміння, залишаючи тверді мінеральні утворення, які набували незвичайних форм. Цей процес, відомий як диференційна ерозія, створює різноманітні геологічні структури як на Землі, так і на Марсі.

Дослідження таких утворень допомагає науковцям краще зрозуміти історію Марса та умови, які панували на планеті в минулому. Кожна знахідка додає нові деталі до загальної картини еволюції марсіанського клімату та геології.