Марсохід Perseverance досліджує гігантські піщані брили на Марсі

Марсохід Perseverance зосередився на вивченні мегабрил — піщаних утворень заввишки до 2 метрів, які формуються переважно під впливом вітру. Ці структури дають унікальну можливість дослідити процеси, що й досі змінюють поверхню Марса.

Коли атмосферна волога взаємодіє з пилом на поверхні мегабрил, утворюється солона пилова кірка. Це значно ускладнює вітру можливість переміщувати або змінювати форму цих утворень. Через це мегабрили на Марсі вважаються переважно неактивними — вони зберігають інформацію про минулі вітрові режими та взаємодію атмосферної води з поверхнею. Проте деякі з них демонструють ознаки руху, і цілком можливо, що періоди сильних вітрів можуть знову активізувати ці відклади.

Попри те, що сучасна атмосфера Марса становить лише 2% від щільності земної, вітер залишається одним з головних чинників змін на поверхні планети. Він руйнує місцеву породу до піщинок і переносить їх через поля мегабрил.

Після успішного вивчення запилених неактивних мегабрил у районі Керрлагуна, Perseverance нещодавно дослідив більш обширне поле під назвою Ханігайд. Тут розташовані одні з найбільших мегабрил, які апарат зустрічав під час своєї подорожі. Вони вищі, протяжніші та мають чіткіше визначені гребені з більш однорідною орієнтацією порівняно з тими, що були в Керрлагуні. Послідовна орієнтація мегабрил у Ханігайді свідчить, що вітри тут дули переважно з одного напрямку — з півночі на південь — протягом тривалого періоду.

У Ханігайді Perseverance детально вивчив мегабрилу Хейзів'ю, де було зроблено понад 50 спостережень різними інструментами. Дослідники шукали ознаки руху піщинок, сліди ранкового інею та зміни мінералогії від гребеня до западини. Ці спостереження допоможуть краще зрозуміти, як Марс продовжує змінюватися.