Метелики зникають катастрофічними темпами

Метелики зникають із катастрофічною швидкістю, і це викликає занепокоєння серед науковців та екологів. Згідно з першим загальнонаціональним систематичним аналізом чисельності метеликів, опублікованим у журналі Science у четвер, у 48 нижніх штатах їхня кількість щороку зменшується в середньому на 1,3% з початку століття. Дослідження показало, що з 650 видів метеликів, які мешкають у США, 114 демонструють значне скорочення популяції, і лише 9 видів мають тенденцію до зростання. Загалом із 2000 року чисельність цих крилатих комах впала на 22%, що є тривожним сигналом для екосистем континенту.

Команда вчених проаналізувала 76 957 спостережень із 35 програм моніторингу, об’єднавши дані для порівняння за єдиними критеріями. У результаті було підраховано 12,6 мільйона метеликів за останні десятиліття. Однак окремі види викликають особливе занепокоєння. Наприклад, щорічний підрахунок монархів — виду, який федеральні органи США планують внести до списку видів під загрозою зникнення, — показав рекордно низьку чисельність: минулого місяця зафіксовано менш ніж 10 000 особин порівняно з 1,2 мільйона у 1997 році. Багато видів, що перебувають у занепаді, втратили 40% своєї популяції або навіть більше.

«Метелики скорочуються протягом останніх 20 років, і ми не бачимо жодних ознак того, що ця тенденція припиниться,» — зазначає співавтор дослідження Нік Хаддад, ентомолог з Університету штату Мічиган. Він підкреслює, що ситуація з рідкісними видами, такими як метелик Сент-Френсіс Сатир, який мешкає лише на військовій базі Форт-Брегг у Північній Кароліні, наближається до критичної. За останні роки Хаддад бачив лише двох представників цього виду, що може свідчити про його можливе вимирання.

Девід Вагнер, ентомолог з Університету Коннектикуту, який не брав участі у дослідженні, високо оцінив його масштаби. Він назвав щорічний рівень скорочення чисельності «катастрофічним і сумним», адже за 30−40 років Америка може втратити половину своїх метеликів та інших комах. «Дерево життя втрачає гілки з безпрецедентною швидкістю,» — написав він у листі. З 650 видів метеликів у США 96 виявилися настільки рідкісними, що не потрапили до аналізу, а ще 212 видів не мали достатньої кількості даних для оцінки трендів. «Мене найбільше турбують ті види, які навіть не вдалося включити до аналізу через їхню рідкісність,» — зазначила Карен Оберхаузер, ентомолог з Університету Вісконсін-Медісон.

Деякі відомі види також зазнали значних втрат. Наприклад, червоний адмірал, який спокійно сідає на людей, скоротився на 44%, а американська леді з двома великими очними плямами на задніх крилах — на 58%. Навіть інвазивний вид — білан капустяний, який добре адаптувався до поширення світом, — втратив 50% своєї чисельності. «Як таке можливо?» — дивується Хаддад.

Занепад метеликів має ширші наслідки, ніж здається на перший погляд. Анруаг Аґравал, експерт з метеликів із Корнельського університету, наголошує, що втрата метеликів є попереджувальним знаком для людства. «Зникнення метеликів, папуг і дельфінів — це безперечно погана новина для нас, екосистем, які нам потрібні, і природи, якою ми насолоджуємося,» — пише він. Метелики слугують амбасадорами краси, крихкості та взаємозв’язку видів у природі, і їхня доля відображає стан здоров’я континенту. Оберхаузер додає, що метелики з’єднують людей із природою, сприяючи нашому спокою, здоров’ю та щастю.

Науковці вважають, що те, що відбувається з метеликами у США, ймовірно, стосується й інших, менш досліджених комах по всьому світу. Метелики відіграють роль запилювачів, хоч і поступаються бджолам за значенням. Наприклад, у Техасі вони суттєво сприяють запиленню бавовни. Вагнер зазначає, що це дослідження є найповнішим для метеликів і найбільш багатим на дані серед усіх комах.

Найбільше скорочення чисельності метеликів зафіксовано на південному заході США — в Аризоні, Нью-Мексико, Техасі та Оклахомі, де їхня кількість зменшилася більш ніж наполовину за 20 років. «Виглядає так, що метелики в сухих і теплих регіонах почуваються особливо погано,» — пояснює Коллін Едвардс, провідний автор дослідження та еколог із Департаменту рибальства та дикої природи штату Вашингтон. Види, які мешкають як у теплих південних, так і в прохолодніших північних районах, демонструють кращі показники в холодніших зонах, що вказує на вплив кліматичних змін.

Едвардс і Хаддад зазначають, що кліматичні зміни, втрата середовищ існування та інсектициди діють разом, послаблюючи популяції метеликів. Серед цих факторів інсектициди, ймовірно, є головною причиною, що підтверджують попередні дослідження з американського Середнього Заходу. «Це логічно, адже використання інсектицидів значно змінилося за час, охоплений нашим дослідженням,» — пояснює Хаддад.

Проте є й надія. Хаддад наголошує, що відновлення середовищ існування може повернути метеликів. «Ви можете зробити зміни у своєму дворі, у своїй громаді чи штаті. Це справді може покращити ситуацію для багатьох видів,» — додає він. Таким чином, хоча зникнення метеликів є серйозною проблемою, спільні зусилля людей ще здатні зупинити цей катастрофічний процес і зберегти біорізноманіття континенту для майбутніх поколінь.