Метеорологи спростували зв'язок між рекордною травневою спекою та зміною клімату

Метеорологічна служба Великої Британії минулого четверга повідомила про найспекотніший початок травня за всю історію спостережень. Однак детальний аналіз даних свідчить, що подібні заяви потребують більш ретельного розгляду та контексту.

Температура 29,3°C, зафіксована в Лондоні, насправді не є винятковою для цієї пори року. Варто зазначити, що ця позначка навіть не перевищила температурний рекорд 16 квітня 1949 року. Важливо враховувати, що вимірювання проводилися в межах міста, де діє ефект міського теплового острова.

За межами столиці, на високоякісній метеорологічній станції першого класу в Ротамстеді, що розташована за 48 кілометрів на північ у сільській місцевості Гертфордширу, температура сягнула лише 26,1°C. Центральна температура в Англії того дня становила 25,4°C, що є доволі типовим показником для першого тижня травня.

Значно важливішими за одноденні показники є довготривалі тенденції, які демонструють цікаву закономірність. Хоча середні весняні температури дійсно зростають протягом останніх десятиліть, максимальні температури, що фіксуються щороку в березні, квітні та травні, не показують висхідного тренду.

Цьогорічні дані підтверджують цю тенденцію. У квітні найвища температура становила 24,5°C, а в травні, як уже зазначалося, 25,4°C. Жоден із цих показників не встановив нового рекорду.

Аналіз температурних даних виявляє цікаву закономірність: тепла погода стає більш частим явищем, а холодна — менш поширеним. Проте важливо підкреслити, що не спостерігається загального підвищення в усіх температурних діапазонах.

Весняні температури цього року наочно ілюструють цю тенденцію. Практично щодня температура перебувала у верхній половині розподілу порівняно з періодом 1961−1990 років, але жодного разу не було встановлено нових рекордів.

Ці дані суперечать поширеному наративу про кліматичні зміни, який часто просувається через вибіркове висвітлення окремих температурних показників. Важливо розуміти, що для кліматологічних досліджень необхідно використовувати лише дані з надійних метеорологічних станцій та аналізувати довготривалі тренди, а не окремі теплові аномалії.

Такий підхід до аналізу температурних даних демонструє, що погодні явища залишаються складними та багатофакторними процесами. Поточні спостереження вказують на необхідність більш виваженого підходу до інтерпретації метеорологічних даних та уникнення поспішних висновків на основі короткострокових спостережень.

Дослідження температурних трендів також підкреслює важливість розрізнення між щоденними погодними флуктуаціями та довготривалими кліматичними змінами. Саме тому метеорологи наголошують на необхідності аналізу багаторічних даних для розуміння справжніх кліматичних тенденцій.