Мікроби з вічної мерзлоти прокинулися і викидають вуглекислий газ

Цього тижня наукова спільнота отримала тривожні новини про мікроорганізми, які прокинулися після багатотисячолітнього сну у вічній мерзлоті Аляски. Деякі з цих мікробів перебували у стані спокою ще з часів останнього льодовикового періоду, тобто до 40 000 років. Після танення вони почали активно функціонувати і виділяти вуглекислий газ в атмосферу.

Здатність цих мікроорганізмів повернутися до нормального функціонування протягом кількох місяців після такого тривалого періоду заморожування вражає дослідників. Однак це відкриття несе в собі серйозну загрозу. Вчені попереджають про можливе формування петлі зворотного зв'язку у кліматичній системі: глобальне потепління призводить до танення вічної мерзлоти, що вивільняє мікроорганізми, які своєю чергою прискорюють нагрівання планети через викиди парникових газів.

Ситуація з викидами парникових газів і без цих мікробів залишається критичною. Новий звіт, опублікований цього тижня, показав, що кількість вуглекислого газу, який потрапляє в атмосферу Землі, зросла рекордними темпами у 2024 році. Це пов'язано не лише з рекордним збільшенням спалювання викопного палива людством, але й зі сплеском лісових пожеж та зменшенням поглинання вуглецю природними поглиначами Землі.

Безпрецедентне потепління може запустити й інші петлі зворотного зв'язку в кліматичній системі. Дослідники також повідомили про множення витоків метану під Антарктичним океаном. Цей парниковий газ набагато потужніший за вуглекислий газ у короткостроковій перспективі. Такі викиди можуть спровокувати руйнівні погодні явища, посухи і навіть різку надмірну компенсацію з боку планетарних біомів, що може прискорити настання наступного льодовикового періоду.

У сфері фізики цього тижня вчені продемонстрували рідкісну оптичну ілюзію об'єкта, що рухається зі швидкістю 99,9 відсотка від швидкості світла. Використовуючи лазери та винахідливу техніку роботи з камерою, науковці змоделювали ефект, який начебто суперечить теорії відносності Ейнштейна. Це явище називається ефектом Террелла-Пенроуза. Воно полягає в тому, що камера, яка фіксує об'єкт, що рухається зі швидкістю світла, бачить його не стиснутим уздовж напрямку руху, як стверджує теорія Ейнштейна, а частково повернутим через різний час проходження світла до різних частин об'єкта. Важливо зазначити, що сфера в експерименті насправді не прискорювалася до швидкості світла, а була змодельована за допомогою хитромудрої роботи камери.

Космічний телескоп Джеймса Вебба зафіксував щось незвичайне, що виходить з чорної діри M⁸⁷. Нові зображення показують невидимі раніше деталі знаменитої чорної діри, яка стала першою, що була безпосередньо сфотографована. Найчіткіший на сьогодні знімок показує передній струмінь чорної діри та масивний зустрічний струмінь, який рикошетить у космосі в протилежному напрямку. Ці зображення можуть допомогти астрофізикам детальніше вивчити викиди, що рухаються майже зі швидкістю світла, та зрозуміти, як такі струмені формують навколишні регіони та весь космос.

Серед інших новин тижня вчені виявили, що фаза швидкого сну може змінювати те, що ми запам'ятовуємо. Іранський вулкан, схоже, прокинувся через 700 000 років після останнього виверження. В Китаї археологи знайшли маски зі скелетів та чаші з черепів віком 5000 років, виготовлені з людських кісток.

У галузі медицини з'явилися обнадійливі новини про можливість ранньої діагностики раку за допомогою простих аналізів крові. Чотири роки тому 77-річний Джон Гормлі пройшов стандартний аналіз крові, який врятував йому життя. Новий тест під назвою Shield діагностував у нього рак товстої кишки на другій стадії, що дозволило швидко розпочати лікування. Це лише один з прикладів нової хвилі рідинних біопсій, які обіцяють швидко прискорити раннє виявлення раку.

Переможцем конкурсу фотографа дикої природи 2025 року став знімок рідкісної бурої гієни, яка блукає серед руїн міста-привида в Намібії. Фотографу Віму ван ден Геверу знадобилося 10 років, щоб зробити цей кадр. Бурі гієни, найрідкісніші гієни на Землі, проходять через покинуте місто Колманскоп під час подорожі на полювання за дитинчатами капських морських котиків або в пошуках падалі, викинутої на берег уздовж узбережжя пустелі Наміб.