Мікропластик у мозку людини: зв’язок із деменцією викликає тривогу
Вчені виявили, що мікропластик накопичується в мозку людини в обсязі приблизно ложки, а його рівень у хворих на деменцію в 3−5 разів вищий, що може сприяти розвитку неврологічних захворювань.
/sci314.com/images/news/cover/1376/ai-energy-consumption-concept.jpg)
Нещодавні дослідження, проведені науковцями з Університету Оттави та Університету Нью-Мексико, виявили тривожні факти про вплив мікропластику та нанопластику на людський організм, зокрема на мозок. Згідно з даними, опублікованими в журналі Brain Medicine, у середньому мозок людини містить приблизно одну ложку цих крихітних частинок пластику. Ще більш вражаючим є те, що у людей із підтвердженим діагнозом деменції концентрація мікропластику в мозку в 3−5 разів вища, ніж у здорових осіб. Ці результати свідчать про можливий зв’язок між накопиченням пластикових частинок у мозку та початком неврологічних розладів, таких як деменція.
Дослідження, проведене канадськими науковцями, спирається на попередню новаторську роботу команди з Університету Нью-Мексико, яка показала, що мікропластик і нанопластик мають тенденцію накопичуватися в мозку швидше, ніж в інших органах. У статті, опублікованій у лютому в журналі Nature Medicine, американські вчені зазначили, що концентрація цих частинок у зразках мозку померлих людей у 7−30 разів перевищує їхній рівень у печінці чи нирках. У випадку зразків від осіб із деменцією присутність пластику була ще більш вираженою. Ці дані стали першим серйозним доказом того, що мікропластик не просто проникає в організм, а й обирає мозок як основну «мішень».
Мікропластик — це частинки пластику розміром менше 5 міліметрів, а нанопластик ще дрібніший, із розмірами в нанометрах. Вони потрапляють у довкілля через деградацію пластикових виробів, косметику, текстиль та інші джерела. Звідти ці частинки проникають у воду, повітря, їжу і, зрештою, в людський організм. Раніші дослідження вже попереджали про те, що мікропластик може накопичуватися в організмі через дихання, споживання їжі та навіть через шкіру під час потовиділення. Нещодавно також було виявлено ці частинки в чоловічих статевих органах, а також доведено їх передачу від вагітних жінок до плоду через плаценту. Проте саме мозок, схоже, зазнає найбільшого впливу.
Ніколас Фабіано, дослідник із кафедри психіатрії Університету Оттави, назвав стрімке зростання концентрації мікропластику в мозку за останні вісім років — із 2016 по 2024 рік — «особливо тривожним». За його словами, за цей короткий період часу рівень пластикових частинок у мозку значно зріс, що може свідчити про посилення забруднення довкілля та його наслідків для здоров’я людини. «Ми стикаємося з новою реальністю, де мікропластик не просто присутній у нашому житті, а й активно впливає на найважливіший орган — мозок», — підкреслив учений.
Ці відкриття викликають серйозні запитання про те, як саме мікропластик може сприяти розвитку деменції та інших неврологічних захворювань. Наразі вчені припускають, що частинки пластику можуть викликати запальні процеси в мозку або порушувати нормальну роботу нейронів. Крім того, мікропластик здатен переносити токсичні хімічні речовини, такі як важкі метали чи пестициди, які можуть додатково погіршувати стан нервової системи. Однак точний механізм цього впливу ще потребує детального вивчення.
На тлі цих даних дедалі актуальнішим стає питання про те, як зменшити вплив мікропластику на організм людини. Дослідники зазначають, що повністю уникнути контакту з цими частинками в сучасному світі практично неможливо, адже вони присутні всюди — від питної води до повітря. Проте скорочення використання одноразового пластику, вдосконалення систем фільтрації води та підвищення обізнаності суспільства можуть стати першими кроками до зменшення цього забруднення.
Науковці з Університету Оттави та їхні колеги з інших країн закликають до подальших досліджень, щоб краще зрозуміти, як мікропластик впливає на здоров’я людини в довгостроковій перспективі. Вони також наголошують на необхідності міжнародної співпраці для боротьби з проблемою пластикового забруднення, яке, за їхніми словами, уже стало не лише екологічною, а й медичною кризою. Поки що одне зрозуміло точно: мікропластик проник у найглибші куточки людського організму, і його присутність у мозку може мати далекосяжні наслідки для майбутніх поколінь.
Схожі новини
- NASA отримала житловий модуль HALO для місячної орбітальної станції26.04.2025, 13:16
- Бактеріальний токсин може викликати рак26.04.2025, 09:48
- Дивні таємниці атмосфери Юпітера26.04.2025, 08:49
- У Непалі вперше підрахували сніжних барсів: виявлено майже 400 особин26.04.2025, 06:48
- Забруднення металами водойм знизилось на 90%26.04.2025, 04:48