Мікропластик у природі: несподівана знахідка 50-річної давнини

Несподівана наукова знахідка перевернула уявлення дослідників про давність забруднення навколишнього середовища мікропластиком. Команда вчених на чолі з Ауке-Флоріаном Хіемстра з Центру біорізноманіття Naturalis у місті Лейден (Нідерланди) зробила унікальне відкриття, яке докорінно змінює наше розуміння впливу людської діяльності на природні екосистеми.

У музейній колекції було виявлено личинку волохокрильця (Ironoquia dubia), зібрану навесні 1971 року в гірському струмку в Нідерландах. Цей маленький організм став несподіваним свідченням того, що мікропластик проник у природні середовища набагато раніше, ніж вважалося раніше. Під час мікроскопічного дослідження науковці виявили, що личинка використала штучні пластикові фрагменти жовтого та сірого кольорів при побудові свого захисного корпусу.

Хімічний аналіз виявив унікальний склад мікрочасток: титан, барій, сірка, цинк та свинець — елементи, характерні для промислових добавок у пластмасах. Особливо важливим є те, що зразок було зібрано в місці, яке вважалося практично неторканим — біля джерела струмка Лоененсе Бек, який постачає чисту ґрунтову воду ще з середньовічних часів.

Дослідження показало, що мікропластик вже у 1971 році був присутній навіть у найвіддаленіших прісноводних середовищах. Більше того, науковці знайшли ще кілька зразків личинок волохокрильців з 1986 року, які також містили штучні синтетичні фрагменти, ймовірно, від пакувальної піни.

Це відкриття має надзвичайно важливе значення для розуміння масштабів екологічної проблеми. Мікропластик сьогодні став одним з найпоширеніших матеріалів на Землі. Його знаходять у хмарах, ґрунті, морському льоді, дощі. Він присутній у найглибших океанічних западинах і переноситься гірськими вітрами.

Більше того, мікропластикові частинки виявлені в крові людини, грудному молоці та навіть у мозку. Сучасні дослідження свідчать, що люди можуть щороку споживати десятки тисяч пластикових частинок — приблизно еквівалентно одній кредитній картці на тиждень.

Знахідка личинки волохокрильця є не просто цікавим науковим фактом, а справжнім індикатором глобальних екологічних змін. Якщо пластик потрапляв до харчових ланцюгів прісноводних екосистем вже понад 50 років тому, це означає, що процес забруднення відбувається набагато довше та масштабніше, ніж вважалося раніше.

Дослідження, проведене науковцями, опубліковане в науковому журналі «Science of The Total Environment» і представляє собою важливий внесок у розуміння впливу людської діяльності на навколишнє середовище. Воно підкреслює необхідність негайних та комплексних дій щодо зменшення пластикового забруднення.

Команда дослідників, серед яких провідну роль відіграв Ауке-Флоріан Хіемстра, продемонструвала, що ми маємо бути набагато уважнішими до наших екологічних слідів. Один маленький зразок личинки волохокрильця став красномовним свідченням того, як глибоко людська діяльність вже вплинула на природні системи.