Мін'юст США оскаржує кліматичні закони Вермонту та Нью-Йорка про компенсації

Минулого року штат Вермонт став першим у США, хто ухвалив закон про кліматичний суперфонд. Цей законодавчий акт надає штату повноваження стягувати кошти з компаній викопного палива для покриття зростаючих витрат, пов'язаних зі змінами клімату. Однак зараз цей закон стикається з серйозними юридичними викликами.

У четвер Міністерство юстиції США подало федеральні позови проти Вермонту та Нью-Йорка — єдиних штатів, які запровадили закони про кліматичний суперфонд. У позовах стверджується, що ці заходи є «зухвалою спробою захопити повноваження федерального уряду» та змусити інших платити за інфраструктурні витрати штатів.

Того ж дня генеральний прокурор Західної Вірджинії Джон Б. Маккаскі оголосив про очолення ще одного позову проти закону Вермонту. За його словами, цей захід «штрафуватиме американських постачальників вугілля, нафти та природного газу до повного знищення».

Маккаскі вже подав подібний позов проти закону Нью-Йорка, який передбачає стягнення 75 мільярдів доларів з нафтогазових компаній протягом наступних 25 років. У четвер він заявив, що версія Вермонту може бути «ще небезпечнішою», оскільки не має грошового обмеження.

Він та 23 інші генеральні прокурори прагнуть приєднатися до позову, поданого наприкінці минулого року Торговою палатою США та Американським інститутом нафти — галузевою групою — у федеральному суді Вермонту.

Західна Вірджинія є великим виробником природного газу та вугілля. У її скарзі стверджується, що діяльність компаній викопного палива є законною, і що «Вермонт прагне і мати торт, і з'їсти його, отримуючи вигоди від доступного та надійного палива, але при цьому караючи організації, які допомагають виробляти це паливо».

Закони про кліматичний суперфонд змодельовані за федеральною програмою Суперфонду з очищення місць небезпечних відходів. За цією програмою, яка існує вже десятиліття, проводиться очищення старих звалищ відходів або забруднених промислових об'єктів, а компанії, які сприяли забрудненню, повинні допомагати оплачувати рахунок за очищення.

Патрік Паренто, експерт з екологічного права у Вермонтській школі права та аспірантурі, назвав справи Міністерства юстиції «демонстрацією доброчесності» і заявив, що очікує їх відхилення. Щодо позову Торгової палати, він очікує, що штат стверджуватиме, що позов є передчасним, оскільки посадовці все ще визначають, як застосовувати закон, і що палата не має права подавати позов, оскільки цей захід безпосередньо її не стосується.

Джулі Мур, секретар Агентства природних ресурсів Вермонту, яка фігурує в обох позовах, повідомила, що її офіс вивчає деталі справ. Вона додала, що дії Міністерства юстиції були «не несподіваними» з огляду на виконавчий указ президента Трампа від 8 квітня «Про захист американської енергетики від надмірного втручання штатів».

Цей указ конкретно посилався на нові закони Вермонту та Нью-Йорка, називаючи їх подібними до вимагання і стверджуючи, що вони загрожують економічній та національній безпеці країни.

Летиція Джеймс, генеральний прокурор Нью-Йорка, яка фігурує у позові Міністерства юстиції, заявила у четвер, що закон про кліматичний суперфонд «гарантує, що ті, хто сприяв кліматичній кризі, допоможуть оплатити завдану ними шкоду».

Меган Грінфілд, юристка з питань довкілля, яка раніше працювала в Міністерстві юстиції та Агентстві з охорони навколишнього середовища, а зараз є партнером фірми Jenner & Block, зазначила, що юридичні виклики такому новаторському закону були неминучими. Деякі аргументи, що використовуються проти цих заходів, також є новими та неперевіреними в цьому контексті, наприклад, аргумент про «рівний суверенітет» між штатами — ідея про те, що федеральний уряд повинен ставитися до них однаково.