Вирощування їжі стає невід'ємною частиною мегаполісів

У сучасному світі, де урбанізація невпинно зростає, все більше уваги приділяється питанню забезпечення міст власними продуктами харчування. Яскравим прикладом успішної реалізації такої ініціативи є проєкт Harlem Grown у Нью-Йорку, який розпочався 2011 року з невеликої міської ферми на закинутій ділянці.

За минулий рік проєкт забезпечив місцевим родинам понад 150 тисяч порцій свіжої їжі. Особливу увагу приділяють залученню дітей віком від п'яти років, прищеплюючи їм корисні звички харчування змалку. Це особливо важливо для районів з низьким рівнем доходів, де часто переважають заклади швидкого харчування.

У різних районах Нью-Йорка сформувалася ціла екосистема міських фермерів, громадських активістів, дієтологів та кухарів, які спільно працюють над локалізацією продовольчих систем. Якщо у заможних районах, як-от Верхній Іст-Сайд на Мангеттені, здорова їжа легкодоступна, то в бідніших районах мешканці створюють громадські сади, щоб забезпечити доступ до свіжих органічних продуктів.

Молоді фермерки з меншин у Нью-Йорку вважають, що «як і мода, фермерство теж має політичний вимір». Багато з них здобули необхідні знання у Farm School NYC, яка надає інструменти для ефективного лідерства у русі за продовольчу справедливість.

Дослідниця, яка вивчала це питання, провела інтерв'ю з 274 жінками у трьох шотландських містах: Глазго, Единбурзі та Перті. Результати показали, що громадські сади не лише забезпечують доступ до свіжих сезонних продуктів, але й створюють важливі соціальні простори, особливо для людей, які живуть самотньо або страждають від депресії.

Цікаво, що робота з ґрунтом має науково доведений терапевтичний ефект. Ґрунтова бактерія Mycobacterium vaccae стимулює виділення серотоніну — природного антидепресанта. Це підтверджується численними дослідженнями про користь «зеленої терапії», включаючи соціальне та терапевтичне садівництво, які допомагають знизити рівень тривожності, стресу та депресії.

Важливим аспектом руху за продовольчу справедливість є акцент на вирощуванні місцевих рослин, які природно пристосовані до конкретного середовища. Це протиставляється традиційній практиці використання рослин з віддалених регіонів, що потребують значних витрат на транспортування та обробку.

У Единбурзі працює мережа жінок з кооперативу Grass Roots Remedies, які регулярно зустрічаються в громадському саду Calders Garden. Там вони обмінюються досвідом вирощування та збирання рослин, а також виготовлення власних трав'яних ліків.

Міські чиновники, планувальники та забудовники довгий час недооцінювали роль громад у вирощуванні та збиранні їжі для міської стійкості. Проте ці ініціативи приносять життя в міські простори, сприяють біорізноманіттю, відновлюють здоров'я ґрунтів та зменшують вуглецевий слід промислових продовольчих систем.

Жінки відіграють провідну роль у перетворенні порожніх ділянок на громадські сади та кухні для виготовлення трав'яних ліків. Вони також працюють над інтеграцією місцевого виробництва продуктів харчування в міське планування та будівельні норми.

Дослідники рекомендують запровадити регуляторні заходи, які б пов'язували затвердження нових забудов із наданням відкритих просторів для садівництва — як на території забудови, так і в прилеглих районах. Це допоможе зробити міське сільське господарство невід'ємною частиною міського планування.

Спільне вирощування та збирання їжі в містах має багато переваг: зміцнює соціальні зв'язки, сприяє різноманітності раціону, скорочує відстань транспортування продуктів та підтримує відновлювальний підхід до охорони здоров'я громади. Дослідження показує, що такі ініціативи особливо важливі для вразливих груп населення та можуть стати ключовим елементом у створенні більш стійких та здорових міських спільнот.