Міжнародний суд ООН зобов'язав країни боротися з кліматом

Міжнародний суд ООН оприлюднив консультативне рішення обсягом 133 сторінки, яке встановлює юридичні зобов'язання держав щодо боротьби з кліматичними змінами. Документ містить детальний аналіз міжнародних угод про клімат та звичаєвого міжнародного права у сфері охорони навколишнього середовища.

Згідно з рішенням суду, міжнародні угоди про кліматичні зміни встановлюють обов'язкові зобов'язання для держав-учасниць щодо забезпечення захисту кліматичної системи та інших частин навколишнього середовища від антропогенних викидів парникових газів. Держави-учасниці Рамкової конвенції ООН про зміну клімату мають обов'язок вживати заходи з метою сприяння пом'якшенню викидів парникових газів та адаптації до кліматичних змін.

Особливі зобов'язання покладаються на держави, перелічені в Додатку І до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Ці країни повинні взяти на себе провідну роль у боротьбі з кліматичними змінами шляхом обмеження викидів парникових газів та покращення поглиначів і резервуарів парникових газів. До цієї групи належать розвинені країни, включаючи США та європейські держави.

Суд підкреслив, що всі держави-учасниці Рамкової конвенції ООН про зміну клімату мають обов'язок співпрацювати одна з одною для досягнення основної мети Конвенції. Держави-учасниці Кіотського протоколу повинні дотримуватися відповідних положень Протоколу, а учасники Паризької угоди зобов'язані діяти з належною обачністю при вжитті заходів відповідно до своїх спільних, але диференційованих обов'язків та відповідних можливостей.

Паризька угода встановлює конкретні температурні цілі, і держави-учасниці мають обов'язок готувати, повідомляти та підтримувати послідовні та прогресивні національно визначені внески. Ці внески, взяті разом, повинні бути здатними досягти температурної мети обмеження глобального потепління до 1,5 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня.

Окрім договірних зобов'язань, суд встановив, що звичаєве міжнародне право також передбачає обов'язки держав щодо забезпечення захисту кліматичної системи від антропогенних викидів парникових газів. Держави мають обов'язок запобігати значній шкоді навколишньому середовищу, діючи з належною обачністю та використовуючи всі наявні засоби для запобігання діяльності, що здійснюється під їх юрисдикцією або контролем.

Суд особливо наголосив на обов'язку співпраці, який лежить в основі Статуту ООН. Стаття 1 Статуту зобов'язує держави досягати міжнародної співпраці у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного або гуманітарного характеру. Це зобов'язання було деталізовано в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співпраці між державами відповідно до Статуту ООН.

Суд зазначив, що прийняття державами цього тексту свідчить про їх правову думку щодо звичаєвого міжнародного права. Обов'язок співпраці знаходить своє вираження у багатьох обов'язкових та необов'язкових документах, що стосуються конкретно навколишнього середовища. Принцип 24 Стокгольмської декларації та Принцип 7 Ріо-де-Жанейрської декларації про навколишнє середовище та розвиток визнають співпracю як основний елемент у захисті навколишнього середовища.

Враховуючи відповідну практику держав, суд вважає, що обов'язок держав співпрацювати для захисту навколишнього середовища є нормою, звичаєвий характер якої встановлено. Це означає, що навіть держави, які не ратифікували конкретні кліматичні угоди, можуть бути зв'язані цими зобов'язаннями через звичаєве міжнародне право.

Рішення суду може мати значні наслідки для міжнародної кліматичної політики. Хоча рішення має консультативний характер, воно створює правову основу для майбутніх судових позовів та політичного тиску на держави, які не виконують свої кліматичні зобов'язання. Неурядові організації та місцеві органи влади можуть використовувати це рішення для оскарження кліматичної політики своїх урядів.

Документ також може вплинути на економічні ринки, пов'язані з кліматичними технологіями. Зокрема, спостерігається зростання цін на літій з 8,50 доларів за фунт наприкінці червня до близько 10 доларів за фунт на сьогодні. Хоча експерти пояснюють це глобальним розчищенням надлишкових запасів, а не спекуляціями щодо можливого впливу рішення суду на попит на електромобілі.

Рішення Міжнародного суду ООН представляє собою важливий крок у розвитку міжнародного кліматичного права. Воно підкреслює, що боротьба з кліматичними змінами є не лише моральним обов'язком, але й юридичним зобов'язанням усіх держав світу. Це може стати поворотним моментом у глобальних зусиллях щодо стримування кліматичних змін та досягнення цілей Паризької угоди.