Молоді акули-молоти залежать від затоки Біскейн у Флориді

Дослідження Університету Маямі виявило, що молоді великі акули-молоти критично залежать від ресурсів затоки Біскейн у Флориді як від розплідника протягом найбільш вразливих років свого життя. Восьмирічне дослідження підкреслює важливість цієї мілководної субтропічної естуарії для збереження цього критично загрозливого виду.

Затока Біскейн розташована в самому серці мегаполісу Маямі і відома своїми прозорими водами та екологічним багатством. Однак протягом останніх десятиліть затока постраждала від погіршення якості води, зменшення припливу прісної води та фізичної деградації, що значною мірою спричинено міським розвитком та швидким зростанням населення. Ці зміни створюють зростаючі ризики для видів, які залежать від цієї екосистеми.

Дослідження під назвою «Динаміка використання ресурсів розплідника у великих акул-молотів протягом онтогенезу» було опубліковано в журналі «Екологія та еволюція». Науковці з Школи морських, атмосферних та земних наук Розенстіла проаналізували характер харчування та використання середовища існування 62 великих акул-молотів, які були досліджені між 2018 та 2025 роками.

Джон Главін, провідний автор дослідження та докторант кафедри екологічних наук та політики в Школі Розенстіла, пояснив методологію дослідження. Команда використовувала дослідницьку техніку, яка називається багатотканинний аналіз стабільних ізотопів, щоб відстежити як короткострокове, так і довгострокове використання ресурсів. Цей підхід дозволив отримати нові уявлення про дієтичні звички виду на різних етапах життя.

Результати дослідження показують, що молоді акули покладаються на мілководні прибережні середовища існування затоки Біскейн та види здобичі цілий рік протягом перших двох років свого життя. Після досягнення дворічного віку субдорослі акули-молоти переходять до пошуку їжі на прибережних рифах, але повертаються до затоки Біскейн сезонно, з пізньої весни до початку літа.

Багато дорослих акул-молотів продовжують харчуватися ресурсами затоки, що вказує на те, що прибережні середовища існування залишаються важливими протягом усього життєвого циклу великої акули-молота. Це відкриття підкреслює критичну роль затоки не лише як розплідника, але й як постійного джерела ресурсів для цих морських хижаків.

Кетрін Макдональд, науковий співробітник кафедри екологічних наук та політики та директор Програми досліджень та збереження акул у Школі Розенстіла, надала додаткові деталі про харчові звички молодих акул. Молоді великі акули-молоти демонструють обмежену дієту та використання середовища існування, потенційно інтенсивно харчуючись маленькими прибережними скатами на ранніх етапах життя.

Ця залежність від вузького діапазону здобичі та середовищ існування робить молодих великих акул-молотів особливо вразливими до людської діяльності та екологічних змін. Обмежений раціон означає, що будь-які порушення в популяціях їхньої основної здобичі можуть мати серйозні наслідки для виживання молодих акул.

Маямі є популярним місцем для рекреаційної риболовлі, однак великі акули-молоти виключно чутливі до стресу від захоплення. Результати дослідження вказують на необхідність відповідальних практик риболовлі, особливо з березня по липень, коли і молоді, і субдорослі особини населяють затоку.

Главін підкреслив важливість зменшення взаємодії з цими акулами, особливо уникнення риболовлі з відпусканням у ключових зонах розплідника, що може драматично покращити виживання цього загрозливого виду. Якщо акула випадково спіймана, найкращою дією є швидке відпускання у воді без фотографування, яке затримує процес відпускання.

Дослідники використовували співвідношення стабільних ізотопів вуглецю та азоту в зразках м'язів та плазми крові для оцінки дієти великих акул-молотів та використання середовища існування в різних вікових класах та сезонах. Цей нелетальний метод надає уявлення як про недавню, так і про довгострокову поведінку харчування, розкриваючи, як їхня залежність від затоки Біскейн змінюється в міру дорослішання цих акул.

Стабільний ізотопний аналіз є потужним інструментом в морській біології, який дозволяє науковцям відстежувати рух поживних речовин через екосистеми та розуміти трофічні зв'язки без шкоди для досліджуваних тварин. У випадку акул-молотів цей метод виявився особливо цінним для розуміння їхніх складних екологічних потреб.

Дослідження також виявило сезонні закономірності у використанні затоки. Субдорослі акули повертаються до затоки Біскейн з пізньої весни до початку літа, що може збігатися з періодами високої доступності здобичі або сприятливими умовами навколишнього середовища. Це сезонне повернення підкреслює тривалу важливість затоки навіть для акул, які розширили свій ареал за її межі.

Результати мають важливі наслідки для політики збереження морських ресурсів. Захист основних середовищ розплідника, таких як затока Біскейн, є життєво важливим для надання великим акулам-молотам шансу на боротьбу з екологічною деградацією, втратою середовища існування та надмірним виловом.

Це дослідження пропонує критичні дані для інформування стратегій збереження та морської політики у Флориді та за її межами. Розуміння специфічних потреб великих акул-молотів на різних етапах життя може допомогти у розробці більш ефективних заходів захисту.

Великі акули-молоти класифікуються як критично загрозливий вид, що робить такі дослідження особливо важливими для їхнього довгострокового виживання. Продовжуючі загрози включають втрату середовища існування, забруднення води та випадкове захоплення під час комерційного та рекреаційного рибальства.

Затока Біскейн стикається з численними екологічними викликами, включаючи підвищення температури води, зміни солоності та зменшення біорізноманіття. Ці фактори можуть вплинути на доступність здобичі для акул-молотів та загальну придатність затоки як розплідника.

Дослідження підкреслює необхідність комплексного підходу до управління прибережними екосистемами, який враховує потреби всіх видів, включаючи великих морських хижаків. Захист акул-молотів вимагає не лише прямих заходів збереження, але й підтримання здоров'я всієї екосистеми затоки.