Молодіжне соціальне підприємництво стає рушієм відновлення економіки України

Вчені з Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна» провели ґрунтовне дослідження ролі молодіжного соціального підприємництва у відновленні української економіки. Науковці Вікторія Турчак та Вадим Швед проаналізували сучасні тенденції розвитку соціального підприємництва серед молоді та його вплив на подолання економічних викликів воєнного часу.

За даними дослідження, у світі налічується понад 11,5 мільйонів соціальних підприємств. Зокрема, у Великій Британії працює близько 130 тисяч таких організацій, у Німеччині — понад 100 тисяч, у Польщі — 30 тисяч, в Італії — близько 20 тисяч. В Україні до початку повномасштабної війни функціонувало близько тисячі соціальних підприємств.

Дослідники виявили, що молодіжне соціальне підприємництво має значний потенціал для відновлення економіки завдяки створенню нових робочих місць, особливо для вразливих категорій населення. Згідно з опитуваннями EU4Youth, 36% молодих людей висловили бажання започаткувати власний соціальний бізнес, а 34% хотіли б працювати в такому підприємстві.

Найпопулярнішими напрямками соціального підприємництва серед молоді є надання соціальних послуг (32%), працевлаштування вразливих категорій населення (29%), виробництво соціально значущих товарів (25%) та надання послуг неурядовим організаціям (10%).

Особливу увагу в дослідженні приділено ролі соціального підприємництва у підтримці ветеранів та колишніх військових. Молодіжні соціальні підприємства допомагають у працевлаштуванні та перекваліфікації ветеранів, сприяють їхній психологічній реабілітації та інтеграції в громади. В Україні вже діють успішні приклади ветеранського соціального підприємництва — майстерні, фермерські господарства, громадські кав'ярні та IT-проєкти.

Проте розвиток молодіжного соціального підприємництва стикається з низкою перешкод. Дослідники виділяють три основні групи проблем: соціально-економічні, психологічні та юридичні. До соціально-економічних належать воєнний стан, дефіцит бюджету, високий рівень міграції та недостатня державна підтримка. Психологічні бар'єри включають низьку правову обізнаність, страх перед ризиками та нестачу управлінського досвіду. Юридичні проблеми пов'язані з відсутністю чіткої законодавчої бази та нестабільністю правового середовища.

Позитивним прикладом підтримки соціального підприємництва є діяльність громадської організації «Школа усвідомленого підприємництва». Організація впроваджує програму REDpreneur. UA спільно з Українським Червоним Хрестом, надаючи гранти до 7000 євро для молодіжних підприємців. Також реалізується конкурс для закладів освіти, де 25 навчальних закладів проводитимуть тренінги із соціального підприємництва, а 15 із них отримають наставництво та грантову допомогу.

Для подолання наявних перешкод науковці пропонують впровадити комплексні заходи підтримки молодіжного соціального підприємництва. Зокрема, рекомендується:

1. Запровадити державні програми фінансової підтримки через систему грантів, субсидій та податкових пільг.
2. Розробити спеціалізовані навчальні програми для молодих підприємців, включаючи бізнес-інкубатори та акселератори.
3. Сприяти міжнародному співробітництву та залученню іноземних інвестицій через взаємодію з міжнародними організаціями та фондами.
4. Популяризувати успішні приклади соціального підприємництва через засоби масової інформації та соціальні мережі.

Дослідники підкреслюють, що молодіжне соціальне підприємництво є не лише інструментом економічного зростання, а й механізмом соціальної трансформації. Молоді підприємці, завдяки своїй мобільності, креативності та технологічній обізнаності, здатні швидко адаптуватися до викликів часу та створювати соціально відповідальні бізнес-моделі.

Результати дослідження демонструють, що розвиток молодіжного соціального підприємництва може стати ключовим фактором у подоланні економічної нестабільності та сприяти формуванню нової генерації підприємців, орієнтованих на створення соціальної цінності поряд із економічним прибутком.